Чемпіон України з греко-римської боротьби, майстер спорту, якого знали й поважали по всій країні. У грудні 1992 року його знайшли мертвим на парковці поблизу ресторану «Пролісок». Варибрусу було 33 роки.
Минуло понад три десятиліття, але вбивство так і не розкрито. «Тернополяни» повернулися до цієї історії, щоб згадати Юрія і спробувати зрозуміти, чому правда досі не стала відомою.
— Мені подзвонили з міліції. Сказали, що на парковці біля ресторану «Пролісок» знайшли тіло Юрія. Усі знали, що ми дружили — і сім’ями, і діти наші товаришували. Ми зналися ще зі шкільних років, — пригадує той трагічний день давній друг Юрія Володимир Мариновський.
Чоловік не звинувачує правоохоронців, але не розуміє, чому досі Тернопіль не знає правди.
— Я не хочу нічого казати проти правоохоронців, але якби вони працювали ефективно, то за стільки років справу вже б розкрили, — наголосив Мариновський.
Він зазначає, що версій вбивства було багато.
— Я не хочу озвучувати їх. Є такі, в які навіть страшно повірити. Не через страх за себе, а тому, що важко прийняти, що таке могло бути. Треба мати велику відповідальність, щоб назвати конкретні імена. Люди казали, що це могли бути приїжджі. Але чи це так — ніхто не знає, — зазначив Володимир Мариновський.
Чоловік переконаний, що Юрій знав людину, з якою поїхав на зустріч у той трагічний день.
— Хтось йому подзвонив, запросив, а він поїхав. Це мав бути хтось, кому він довіряв, — припускає Мариновський.
Похорон Юрія Варибруса був масштабним — люди приїхали з усіх куточків України, адже його добре знали в спортивному середовищі.
Прокоментував Мариновський і чутки про присутність Віктора Януковича на похороні Юрія.
— Це неправда. Я знаю всіх, хто тоді був — з Харкова, з Запоріжжя, з Донецька. Але Януковича там не було, — наголосив Володимир Мариновський.
Своїми спогадами поділився також Ігор Сцібайло — син тренера Юрія Варибруса.
— Юра часто бував у нас удома. Він був як член нашої родини. Батько навіть брав його на море. Я ще тоді був малим, але пам’ятаю. А після смерті батька Юрій Варибрус започаткував турнір його пам’яті. Це був 1992 рік. Через кілька днів він загинув сам,— розповів Ігор Сцібайло.
Сьогодні у місті подейкують, що прокуратура вже «списала» цю справу. Нікого не покарано. Ім’я вбивці досі не назване.
— Ми, друзі Юрія, довго вірили, що правда стане відомою, — каже Мариновський. — Ми щиро хочемо знати, хто винен, хто вбив Юрія. Але, на жаль, цього досі не сталося. А якщо прокуратура справу просто поклала в ящик — нехай це буде на їхній совісті.
Більше — у відео «Тернополян».
