Про це розповів народний депутат з Тернополя Андрій Богданець у своєму виступі перед учасниками П’ятої Всеукраїнської школи з адвокації та лобіювання імені Олексія Бориса.

Він зазначив, що лобізм – це будь-яка діяльність, пов’язана з тиском на парламентарів з метою спонукання їх до ухвалення або відхилення певного законопроекту. Лобізм є невід’ємною частиною законотворчого процесу.

– В самому лобізмі як явищі немає нічого поганого. Справа лише в методах його реалізації та в кінцевих результатах. Наведу позитивний приклад. Як член Комітету ВР з питань аграрної та земельної політики я постійно отримую звернення від об’єднань аграріїв, таких як «Спілка молочних підприємств України», Асоціація птахівників України, Асоціації м’ясної галузі та інших. Вони дійсно хочуть покращити умови для роботи підприємств і вміють обґрунтувати свою позицію, – пояснив Андрій Богданець.

Також він навів негативний приклад.

– Починаючи з часів Революції Гідності ми були свідками потужної інформаційної кампанії з боку різних громадських організацій, спрямованої на ухвалення антикорупційного законодавства та створення відповідних антикорупційних інституцій – НАБУ, НАЗК, САП, ДБР. Минув десяток років. Чи подолали ми корупцію? Опитування громадської думки дають чітку відповідь на це питання: рівень суспільної довіри до згаданих антикорупційних інституцій критично низький, – сказав Андрій Богданець.  

На його думку, проблема полягає в тому, що відповідне антикорупційне законодавство було пролобійоване структурами, представники яких не розуміють, як реально функціонує правоохоронний механізм.

А справжні інтереси таких структур є не такими прозорими, як видається, з огляду на закритість їх фінансування та їх реальних бенефіціарів.

– Тому, з огляду на діяльність саме таких лобістських організацій, варто розглянути питання про доцільність ухвалення відповідного законодавчого акту. Який би чітко регламентував процес лобіювання, – додав Андрій Богданець.