Читайте нас в соціальних мережах

27 травня. Цей день в історії Тернопілля

Середа, 27 травня 2015 08:59
Сторінками історії: 1943   -  нацисти ліквідували гетто в Товстому, 1948 – архієрейська хіротонія єпископа Ісидора Борецького, 1999 року – затверджено герб міста Зборова.
 
 
27 травня 1852 року - у с.Глибочок Борщівського району народився доктор права, суддя, громадський діяч Антін Твердохліб. Помер 28 вересня 1906 р. у м. Львові.
 
27 травня   1919   року  - в Тернополі відбулося затвердження Директорією УНР закону про утворення Особливої слідчої комісії для розслідування протиєврейських погромних дій.
 
27 травня 1925 року – помер український греко-католицький священик, письменник, редактор, перекладач, громадський діяч, уродженець с.Жеребки Підволочиського району о.Нестор Дмитрів. У 1895 році емігрував до США де був редактором газети «Свобода», творцем першого Календаря Українського народного союзу з цінним матеріалом до історії української еміграції в Америці. Згодом, на прохання українських емігрантів, переїхав до Канади, де став першим українським священиком. Вільно володіючи українською, англійською та німецькою мовами, він допомагав мігрантам з перекладом та мовним супроводом. Заснував там кілька церковних громад — Трембовля (Теребовля), Стюартбурн та Една-Стар. У 1899 році повернувся до США, де продовжував священичу службу. 
 
27 травня   1943   року  -  нацисти ліквідували гетто в Товстому Тернопільської області (розстріляно близько 3100 євреїв).
 
27 травня 1948 року – архієрейська хіротонія майбутнього єпископа Торонтського УГКЦ, уродженця с.Острівець Теребовлянського району  Ісидора Борецького. Помер Ісидор Борецький 23 липня 2003 року в Торонто (Канада).
 
27 травня 1955 року – у США помер кооперативний і громадсько-політичний діяч, сенатор Польщі в 1935-1938 рр., уродженець с.Озерна Зборівського району Микола Кузьмин. 
 
27 травня 1965 року – у США помер педагог, гімназійний професор, хоровий диригент, громадсько-культурний діяч у діаспорі, уродженець Теребовлі Володимир Ґубіцький.
 
27 травня 1986 року - вішенням виконкому Тенропільської обласної Ради у Зборівському районі передано села Заложцівської селищної Ради: Ренів - у підпорядкування Городищенській і Чистопади - Ратищівській сільським Радам; село Гаї-за-Рудою Гає-Розтоцької сільради - в підпорядкування Заложцівській селищній Раді; села Монилівка і Ярославичі Беримівської сільради - в підпорядкування Гукалівській сільраді. Знято з обліку село Кліщинівка Богданівської сільради; у Монастириському районі ліквідовано Садівську сільраду і передано її село Садове в підпорядкування Коропецькій селищній Раді; у Підволочиському районі ліквідовано Росохуватецьку сільраду і передано її села: Росохуватець - у підпорядкування Кам'янківській, Коршилівка - Скориківській і Супранівка - Староміщинській сільським Радам; у Тернопільському районі віднесено село Велика Березовиця до категорії селищ міського типу. Селищну Раду найменовано Великоберезовицька; взято на облік село Гаї-Шевченківські і підпорядковано його Лозівській сільраді; у Шумському районі об'єднано Катеринівську та Іванковецьку сільради в одну Катеринівську сільраду з центром у селі Катеринівка; утворено Піщатинську сільраду з центром у селі Піщатинці.
 
27 травня 1999 року – затверджено герб міста Зборова. Автором є п.Коваль. У XV столітті гербом міста була родова відзнака Зборовських «Ястржембець»: на блакитному полі золота підкова, обернена шинами догори й супроводжувана всередині золотим лицарським хрестом. У 1689 році король Польщі Ян Собєський підтвердив магдебурзьке право міста і надав йому особливий привілей. Гербом Зборова стала родова емблема Собєських — «Яніна»: на червоному тлі сталевий щит із золотою обвідкою. За часів Австро-Угорщини герб не зазнав жодних змін, про що свідчить печатка 1782 року. Проте на печатці, що на документі 1847 року, з легендою «GMINA MIASTA ZBOROVA» зображено прямокутну будівлю з чотирма симетричними вузькими вікнами і стрімкою вежею посередині, що стоїть на брукованій площі. 
 

Додати коментар




ЗАРАЗ ОБГОВОРЮЮТЬ