Вже вкотре вони стали помічниками Миколая та допомогли втілити бажання дітей в реальність.

Директорка Тернопільського центру соціально-психологічної реабілітації дітей Наталія Костюк розповідає, що до свята вихованці установи готуються заздалегідь.

– Наші діти пишуть листи до Миколая Чудотворця, вони обдумують, що саме хотіли б отримати на свято. І в цей день відбувається справжнє диво, тому до нас приходять люди, які мають можливість та, що найголовніше, бажання виконати ці прохання дітей, які вони виклали у листі, – каже Наталія Костюк. – Ми безмежно вдячні усім, але хочемо відмітити наших добрих друзів, які вже кілька років поспіль приходять до нас з такими щедрими подарунками. Це Юрій Смакоуз та Володимир Місько, яких ми вважаємо помічниками Миколая. Дякуємо й іншим помічникам, які допомогли придбати ці подарунки, скласти і довезти сюди. Попри те, що у нашій країні зараз війна і ми розуміємо, що є набагато важливіші потреби, ці люди мають добре серце, відкрите до наших дітей. Це безмежно тішить. Попри все, діти мають можливість повністю відчути святкову атмосферу Дня Святого Миколая.

Юрій Смакоуз говорить, подарунки купляли, враховуючи кожне побажання дітей, викладене у листі. 

– Приїжджаємо до дітей у День Святого Миколая з 2014 року. Ми взяли під опіку цей заклад, щоб виконувати маленькі мрії його вихованців. Побажання у всіх різні, бо тут малеча від трьох до п’ятнадцяти років. В основному діти просять телефони чи інші гаджети та іграшки. Ми стараємося, щоб вони не були обділені не дивлячись ні на війну, ні на пандемію, – розповідає Юрій Смакоуз. – Усі діти писали листи, у яких є список. Ми втілили все до найменшої дрібнички. Кожен пакет підписаний і кожна дитина індивідуально отримає дарунок. Реакція дітей на подарунки також різна. Наприклад, є ті, хто отримавши подарунки, беруть телефон  і дзвонять мамі. Також є діти зі сходу України, які не знали про це свято, і перший раз це для них щось неймовірне.

Володимир Місько каже, кожна дитина має відчути радість від отримання бажаного дарунку у День Святого Миколая.

– Я як історик завжди собі задавав питання: яким було повсякденне життя під час першої та другої світових війн? Сьогодні, в час війни та найскладніших викликів для нашої держави, ми бачимо відповідь. Попри все, є маленькі дітки, які потребують нашої уваги, підтримки та опіки, – говорить Володимир Місько. – Кожен рік, коли я сюди приходжу, найскладніше усвідомлювати, що є дітки, які потребують нашої допомоги, які не живуть в сім’ях. Тому, що я вважаю, що в Україні кожна дитина повинна жити в сім’ї. Мені, як батьку 4 дітей, важко стримати свої емоції, коли я бачу їхні враження від подарунка. Адже їхня маленька мрія сьогодні втілилася вжиття. 

Вихованці Тернопільського центру соціально-психологічної реабілітації дітей Насті 15 років. Цьогоріч дівчинка попросила у Святого Миколая косметику, парфуми та бездротові навушники.

– Усе, що я хотіла, отримала на це свято. Звісно, я задоволена подарунком. Я не вірила, що отримаю бажане. Бо мама не мала можливості купувати це мені, але, звісно, я сподівалася, – розповідає дівчинка.

Цьогоріч помічники Чудотворця привезли до закладу 27 пакунків, аби потішити кожного.