Поки на місцевому телебаченні крутяться сюжети про його «благодійність» та підтримку футбольного клубу «Бучач», у судовому реєстрі фігурують статті, які під час війни звучать як вирок репутації: перешкоджання ЗСУ та пособництво в ухиленні від мобілізації.

Нагадаємо, кримінальна історія Сиванича розгорнулась у жовтні 2025 року. Поблизу села Плебанівка Теребовлянської громади двоє чоловіків на елітних позашляховиках Mercedes-Benz G-Class з промовистими номерами «9999» влаштували справжнє полювання на службовий автомобіль ТЦК.

Метою нападників було «визволення» працівника фірми Сиванича, якого військовослужбовці везли до навчального центру. Підрізавши авто ТЦК, зловмисники силоміць пересадили військовозобов’язаного у свій «Гелендваген» та втекли. Внаслідок цього зухвалого нападу співробітник ТЦК отримав травму ноги та потрапив до лікарні. Завдяки спільній операції поліції та СБУ нападників тоді оперативно затримали, а згодом Сиванич вийшов під заставу.

Тепер за ці дії доводиться відповідати у суді. Підприємцю інкримінують одразу кілька статей Кримінального кодексу України:

- ч. 1 ст. 114-1 ККУ — перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, що передбачає санкції від 5 до 8 років позбавлення волі);

- ч. 5 ст. 27 ККУ — пособництво у вчиненні кримінального правопорушення;

- ст. 336 ККУ — ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, за що він може отримати від 3 до 5 років ув'язнення.

Це далеко не перший публічний скандал навколо імені власника «Кам’яних справ». Компанія Сиванича неодноразово опинялася в епіцентрі конфліктів через неякісне встановлення меморіалів загиблим захисникам України. Родичі полеглих воїнів відкрито скаржилися на затягування термінів, криво змонтовані конструкції, які хиталися, та повне ігнорування з боку фірми після отримання коштів.

Зокрема, гучний резонанс викликала історія родини загиблого військового Сергія Майбороди із Черкащини., якій довелося буквально вибивати повторний монтаж демонтованого через брак пам'ятника. Тоді його родичі надали справі розголос у мережі, розповідаючи про те, як їх «кинула» компанія Сиванича. Вони заплатили «Кам’яним справам» величезні кошти, проте отримали повний брак: конструкція на могилі воїна хиталася, а герби приклеїли криво. Пам’ятник демонтували, а фірма Сиванича протягом трьої місяців ігнорує родину Героя, заблокувавши їх у месенджерах.

Попри серйозність обвинувачень, судовий процес у Теребовлі штучно затягується. Засідання регулярно переносяться під стандартним приводом раптових проблеми зі здоров’ям обвинуваченого Сиванича.

Проте недуга, схоже, має вибірковий характер і проявляється виключно в стінах суду. Поза ними президент ФК «Бучач» почувається чудово: активно бере участь у зйомках промо-сюжетів на місцевому телеканалі, дає інтерв’ю, відвідує публічні заходи та позиціонує себе як «соціально відповідальний бізнесмен», який допомагає лікарні та спорту. На думку громадськості, такий раптовий спалах меценатства — це лише цинічна спроба створити образ «незамінного благодійника» перед винесенням вироку.

Ще одну дивну річ помітили «Тернополяни» у судовому процесі. У відкритих списках засідань Теребовлянського районного суду по справі №606/22/26 дивним чином регулярно відсутні дані про прізвище самого обвинуваченого. У суді цей інцидент коротко списують на «технічну помилку» системи, хоча активісти вбачають у цьому спробу приховати розгляд справи від зайвих очей та ЗМІ.