Ініціаторами й організаторами упорядкування творчої спадщини земляка є подружжя Поплавських – директор школи Юрій Мар’янович і вчителька української мови та літератури Галина Мефодіївна.
За весь ас існування (11 років) шкільний музей не отримував жодного фінансування. Ця клопітка робота тримається на ентузіазмі людей, які вклали у нього всю душу. Сьогодні Галина Мефодіївна захоплено, водночас із тривогою в голосі розповідає про музей і все, що з ним пов’язано. Вона знає історію кожного експоната до найменших подробиць, тому хвилюється за їхнє майбутнє. Адже Москалівську школу з цього навчального року понижують в ступені, а чи залишиться у початковій школі унікальний музей, аналогів якому немає у світі, – наразі невідомо.
– Ми дуже пишаємося своїм знаменитим земляком, – каже директорка музею, Заслужена вчителька України Галина Поплавська. – Задум створити музей у школі виник давно, однак втілено в життя його було тільки у 2010 році. На той час у нас було 20 оригінальних робіт художника, який дуже неохоче продає свої картини, мріючи про те, що в кінцевому етапі вони все-таки будуть виставлені у великому музеї під одним дахом.
Кімнату-музей педагоги облаштували на місці колишньої підсобки. Працювали і директор школи, і технічний персонал, і батьки долучалися. Спонсорську допомогу москалівчани отримали трохи від місцевого господарства, а решту від самого художника, з яким подружжя Поплавських підтримує тісні дружні зв’язки. Вчителі та учні зібрали фото про життя земляка, дещо з особистих речей надав сам Іван Степанович. А 20 квітня 2010 року цей незвичний мистецький заклад у школі урочисто відкрили.
У зв’язку із збільшенням кількості експонатів до понад трьох сотень, у 2013 році відкрили ще одну кімнату.
Завдяки Івану Марчуку сільська дітвора має можливість зустрічатися із знаменитостями, адже разом із художником до Москалівки приїжджають люди, відомі не тільки в Україні, але й у всьому світі. У селі відзначили 75-річний ювілей Івана Марчука (2011 рік). Його іменем названо центральну вулицю. Упродовж святкування 80-ї річниці художника (2016) музей працював особливо інтенсивно, щодня приймаючи відвідувачів, а на урочистій імпрезі на честь ювіляра побували гості не лише з Лановеччини, а й Тернополя, Києва, Львова. Святкування 85-річного ювілею Івана Марчука цьогоріч відбувалося в Ланівцях у Культурному центрі Єловицьких. На жаль, у рідній школі видатного митця змоги провести масштабний захід на відповідному рівні не було, пише Lannews.net..
– На базі музею написані наукові роботи, тут відбуваються презентації нових книг про художника, творчі зустрічі, гурткові заняття, учнівські збори, тематичні уроки, – захоплено розповідає директорка музею. – Шкільна практика і педагогічний експеримент виробили значну кількість методичних прийомів, видів і форм навчально-виховної роботи у музеї. Діти зі всіх шкіл Лановеччини приїжджають до нас на екскурсії і залишають захоплені відгуки. Рясніє книга відгуків подячними словами від відомих людей нашої держави, від представників іноземних делегацій. Часто проводимо тут районні семінари.
Всі картини у музеї – це власність Івана Марчука, а він поки що не готовий вирішити їхню долю. Боляче художнику від думки, що може він і його рідне село втратити не лише школу, бо поменшало учнів, а й культурну спадщину. Тож подальша доля музею залишається під питанням.
