Борсук європейський добре відомий за назвою, але мало знаний у своїх особливостях виживання, харчування й соціальної організації, наголосили у
заповіднику.

«Нічний спосіб життя й природна обережність роблять особисту зустріч із цим присадкуватим мешканцем лісів і полів справжньою рідкістю», - підкреслили у заповіднику.

Між собою борсуки спілкуються не тільки за допомогою виття, гавкоту, гарчання, клекоту і інших звуків, а й завдяки особливим пахучим речовинам, що виділяються спеціальними залозами. Кожен борсук має свій унікальний запах, який утворюється завдяки змішуванню запахів всіх членів сімейства.

Борсуки є надзвичайно охайними тваринами – вони регулярно замінюють підстилку в норі й облаштовують спеціальні туалетні ями далеко від основного житла.

«Присутність активних борсукових нір є надійним індикатором екологічного здоров'я лісового масиву, тому їхній стан відстежують як маркер стану екосистеми загалом», - поділилися у заповіднику.

Борсуки – досить великі тварини, довжина тіла яких може досягати 90 см. Їхнє тіло добре пристосоване до риття. Пальці забезпечені довгими і тупими кігтями, шия коротка, масивне тіло спирається на короткі ноги з великими ступнями.

Зір борсука є відносно слабким, однак нюх і слух компенсують це з надлишком.

Борсук є соціальною твариною й живе родинними групами від двох до двадцяти особин у поселеннях. Нори цього звіра можуть мати довжину понад сто метрів і налічувати десятки входів і камер на різних рівнях. Деякі родинні підземні комплекси використовуються кількома поколіннями тварин і розширюються протягом десятків років, перетворюючись на справжні підземні міста.

Борсуки є всеїдними тваринами з надзвичайно широким харчовим спектром – від земляних черв'яків і комах до плодів, горіхів і дрібних хребетних.

Відео із фотопастки природного заповідника «Медобори»