WalkingMan

WalkingMan

Середа, 17 травня 2017 21:35

Про Вк і Ок

Думаєте, я буду розпинатися, аналізуючи переваги і недоліки російських соцмереж? Ні, це дуже короткий пост. Ви досі не знаєте.як житимете без улюбленої Вконтакте чи Однокласників? Існує 2 виходи. 
Понеділок, 15 лютого 2016 10:05

В очікуванні весни

Я не можу претендувати на об*єктивність і навіть, беручи до уваги реальні факти їхнє трактування у когось може викликати заперечення. Але мені здається, що з усіх сезонів право вважатися найдивовижнішою найбільше заслуговує весна.    Насамперед, це той відрізок часу впродовж якого поступово але кардинально змінюється навколишнє середовище. Простір наповнюється новими кольорами, запахами, звуками. Природа набирається якоїсь делікатної первозданності, а повітря хочеться вдихати на повні груди. Весна символізує початок і впорядкованість. Навіть назви місяців підібрані за фенологічним принципом, відповідно до зростання рослинної активності - березень, квітень, травень. Впорядкованість весни пов*язана ще й з господарською діяльністю. Адже тоді ми дружно розпочинаємо наводити порядок на своїх територіях, дворах, садах, городах. І жодна інша пора не зберігає такої охайності природного середовища: влітку розростаються бур*яни, восени опадає листя, а від зими останнім часом можна очікувати на будь-які примхи. Тому природа навесні створює найприємніші враження. Справжня весна розпочинається ближче до середини квітня, коли сонце піднімається вже достатньо високо, щоб зацвітали перші ягідні дерева і з першими ранковими променями за вікном вже звикаєш до звукоголосся різних птахів. Навіть дощі і зливи з блискавицями не пригнічують, бо повітря насичується озоном і свіжістю і знаєш, що так треба землі. На весну випало також бути часом духовного оновлення, внутрішнього примирення, роздумування, очищення. І врешті - осягнення радості Великодня. Кращої пори для цього годі уявити. Тому за все це з усіх пір року весна мене захоплює найбільше.
Вівторок, 15 грудня 2015 16:49

Шукаючи святкового настрою

У ці передсвяткові грудневі дні, які знамениті цього року відсутністю снігу, часто доводиться чути, що через це і немає відчуття зими, немає новорічного настрою і т. п.... От халепа, багато з нас й справді неодмінно пов"язують такі речі як Новий рік, день святого Миколая, Різдво з таким природнім явищем як сніг. Ми звикли до властивостей сезонів як до шпалер у власній кімнаті. Тому зима для нас повинна бути зимною і сніжною, весна - теплою і квітучою, літо - спекотним і час від часу дощовим, осінь - прохолодною, теж дощовою і, навіть, золотою. Але це вже мабуть стало родзинкою сезонної погоди - бути не такою, якою всі її хочуть бачити. І в цьому немає нічого поганого, хіба що зміни клімату на планеті стають майже невідворотними і те, що це таки дратує.  "Подивіться у вікно, як у таку погоду може бути передноворічний настрій, яке тут відчуття свята?" - часто можна почути від знайомих. Мені хочеться запитати: а що, святом для вас є сніг? Ну ні, почую у відповідь, але без нього якось не так. І небагато знайдеться людей, які у таку погоду будуть щиро радіти очікуючи наближення свята. Так, особливістю зимових свят на відміну від інших у році, є їхня втаємниченість, загадковість, казковість, відвертість і щирість. Дива наступають самі собою. Миколай кладе подарунки коли всі на нього чекають але сплять. Новий рік починається непомітно, не чекаючи офіційного привітання президента. Ісус народжується, коли на пебі з"явиться перша яскрава зірка... Можливо сірість і вологість цих грудневих днів дає нам нагоду задуматися наскільки ми є готовими до справжніх див цієї зими. Не варто нарікати і розчаровуватись. Свято наступає для людини тоді, коли вона живе в його очікуванні, коли віра в диво є настільки сильною, що будь-яка погода не завадить йому відбутися.  Тому, хочеться щоб більше ми думали про саму квінтесенцію свята, а сніг ще обов"язково буде! 
Четвер, 23 липня 2015 15:14

Проща... така різна

Найпростіше визначення слова "проща", яке подає словник - "мандрування віруючих до святих місць". Синонімом є поняття "паломництво". Ключовим словом у поясненні є "мандрування". Йому ж можемо підібрати синоніми похід, блукання, відвідування, прогулянка (чом би й ні), зрештою, рух.Інше розуміння слова "проща" пропонує церква та її діячі. Можна знайти чимало майже афористичних цитат. Наприклад: "Проща - це саме та вузенька дорога, яка веде до Бога, а не туристика, що веде на пляж чи будь-яку іншу країну, це не експедиція, де можна отримати багато всяких пригод, це не прогулянка, що є дуже часто беззмістовною. Проща - це перш за все праця над собою, над своєю душею. Це спільна праця разом з Богом." Або іще таке "Кілометри дороги, час на заспокоєння, пошуки Бога, боротьба із гріхом. Час прощі - це час, коли можна обдумати все життя, зупинитися, відчути спокій, через втому фізичну отримати духовної сили. Відкинути матеріальні справи хоч на ті кілька днів прощі - це віднайти в собі сили для боротьби за власну душу".Гарні слова, і що не кажіть, зміст їх глибший ніж у словниковому визначенні. От тільки чомусь не кожен у своєму ставленні до прощі думає про її глибинний зміст. Хто хоч раз ходив до Зарваниці, мабуть, погодиться зі мною. Або ні.Але пишу те, що бачив, враження, звісно, можуть бути помилкові. Але хлопці, що йдуть, лускаючи насіння, ловлять сигнал радіо, щоб послухати музику; лежання і пікніки, які влаштовують прочани, не переймаючись такими важливими умовами відпусту як сповідь, причастя, Божественна Літургія; ледь не штовханина під час набирання води з джерела; нетактовні вигуки на вечірній вулиці чи на концерті на Співочому полі; нахабні обурення і запах перегару від окремих відвідувачів тощо - створюютьякийсь внутрішній дискомфорт. Чому прямуючи до місця божественної ласки, спокою, миру і благодаті доводиться спостерігати такі моменти? Хм.Бвчиш сотні, тисячі людей, які стоять у чергах до сповіді, причастя, слухають Службу, моляться на Хресній дорозі, але розумієш, що не всі прочани тут заради духовного єднання і примирення. Хтось пішов до Зарваниці "бо всі йдуть", комусь не було що робити на вихідних, комусь цікаво перевірити свою витривалість, хтось хотів спокутувати свої провини, хтось жертвував цей шлях у своєму наміренні... Та це справа кожного.І все ж сподіваюся, що для більшості прочан проща Зарваниці, то не лише "мандрування" до святого місця.
Вівторок, 16 червня 2015 14:32

Де в Тернополі пограти теніс?

Зміст публікації коротко представлений у заголовку. Де? Я справді не знаю і може мені хтось підкаже де можна БЕЗКОШТОВНО у будь-який час прийти і спокійно пограти теніс? Знаю лише про 3 тенісних майданчики: в Парку національного відродження, біля одного з корпусів педагогічного і біля озера, там де "Динамо". От зібрався я раз піти туди, на "Динамо". Раніше бачив, що там трохи упорядкували територію, а тому думав це зробили, щоб стимулювати в тернополян до активного спортивного відпочинку. Хороший комплекс: майданчик для гри в міні-футбол, поля для тенісу, волейболу. Прийшов з тенісними ракетками, сподіваючись трохи повчити брата та й самому потренуватись, а виявилося - 40 гривень година. Як казав один - дешевше побухати... Я не хочу нікого критикувати чи висувати претензій, мені це просто не подобається. Я просто хочу пограти теніс і може хтось мені скаже де це можна зробити безкоштовно.
Вівторок, 21 квітня 2015 12:31

5 ознак рідного міста

Це місто можна зібрати докупи долонями як деталі конструктора "lego", заховати собі у кишеню чи в сумку і завжди носити з собою. Його компактність і впорядкованість є гарантією того, що для складання цього конструктора не знадобиться інструкція. Бо все стає само собою зрозуміло коли починаєш із центру. Хоча, можливо, це так тільки здається. 1. Від одного краю міста до протилежного можна пройти рівно за годину або, дивлячись які початкові і кінцеві пункти обрано, за годину і 10-20 хвилин, не більше. Але за умови, якщо рухатись в ритмі двох середніх кроків за секунду, оминати переходи з інтенсивним рухом і світлофорами і скорочувати шлях, ідучи через двори будинків. Така компактність цього міста дозволяє у вільний час не тільки потренувати серце, а ще й зекономити на маршрутках чи тролейбусах. Головне знати різні шляхи, але 2. здається, що у цьому місті неможливо заблукати. Кожна невідома вулиця, не важливо в якому напрямку завжди швидше чи пізніше виведе на всім знану і раніше ходжену. Хоча саме у таких випадках розумієш скільки доріг і провулків ти ще не знав і не бачив у цьому місті. 3. Це місто має серце. Звісно ж, можна сказати, що всі міста мають свої серця, так є. Але серце для цього міста є водночас і його мозком, легенями, очима, вухами, і навіть печінкою. А таке не обов’язково властиве всім містам. Хоча серце вже старе, як саме місто, та про нього усі найбільше дбають, а, значить, організм функціонуватиме добре. 4. У цьому місті пахне річкою. Особливо посеред осені і на початку весни. Той запах нагадує про вибраність цього міста, якому судилося вирости на шляху потоку, що вливається у тепле море, а далі хвилями губиться у чотирьох океанах.   5. Це місто майже не має секретів. Все, що можна про нього дізнатися лежить на поверхні (хіба трохи під землею), на виду. Варто тільки придивитися, прислухатися. Може саме за відвертість і простоту це місто просто хочеться любити? 
Четвер, 02 квітня 2015 17:59

Очікуючи президента

Знав тільки, що президент повинен бути в облраді о 12.30, а коли у нього заплановано візит до педагогічного мені не було відомо. Прибув туди вже після першої і, побачивши натовп перед корпусом, зрозумів, що нічого не пропустив.
Вівторок, 31 березня 2015 12:35

Коли квітнуть фіалки

Щороку ближче до кінця березня, коли вже частіше на дворі сонячно і тепло, на невеличкому пагорбі біля мого будинку розквітають фіалки. Трава ще не наливається насиченою зеленню і на її фоні яскраво виділяються дрібні фіолетові пелюстки. Якось, пройшовши повз це місце, відчув той приємний свіжий, сказати б, ніжний аромат, поглянув, і тоді переконався, що весна тепер остаточно увійшла на цю територію. Мабуть найцікавіше у цих диких квітах - це їх запах. Такі певно перші подихи землі, яка випаровує свою вологу під теплим весняним сонцем.Цього року, помітив, що фіалок стало більше, вірніше, вони зайняли більшу площу, і це, я вважаю, гарно.Вважають символом весни підсніжники, та вони є тільки символом переходу до весни. Справжнім символом весняної сили, відродження природи, ще давні греки вважали фіалку, і я чомусь з ними згоден.  І хтось подумає, знайшов чим здивувати, до чого ця писанина. Так, я просто хотів написати про фіалки біля свого будинку.






ВХІД ДЛЯ БЛОГЕРІВ В Чистому взутті

Авторське право, копіювання інформації тільки за умов прямого посилання на сайт першоджерело.
"Тернополяни" – незалежний інформаційний ресурс, завдання якого – надавати об’єктивну та оперативну інформацію про життя Тернопілля. Наш гасло «Про тернополян і для тернополян».