На власній сторінці у Фейсбук жінка розповіла, як чудом врятувалася з трьома малолітніми дітьми. 

"В мене сьогодні день народження! А вчора був другий, бо на фото мій будинок. Ми з з дітьми були вдома в ліжках. Лише старша моя Яночка лишилася якимось дивом в тата ночувати. Я прокинулась від сигналу тривоги. Зазвичай, я повертаюсь на інший бік, говорячи "йобана руZZня", але тут щось спрацювало, я уважно читала телеграм ,що летить і куди. Чула певно, -відзначила Віра Бойко. - Після першого прильоту сильно поряд, схопила малого , замотала в ковдру і понесла у ванну. Давік встиг лише сказати:"Мамочка, закрий двері!" Як тільки я це зробила пролунав прильот і в мене в руках лишилася лише ручка від дверей. Пил, винесені рами ,погнуті вхідні двері, котрі завалило цеглою . Мої тринадцятирічні двійнята вискочили в коридор. Я дуже швидко вдівала малого, і збирала документи. Так! В мене нема тривожної валізки. Я знаю , що помру ще не скоро".

Крики з- під завалів, горить сусідній будинок і там кричать люди.

"Я кричу з вікна :"Допоможіть відкрити двері! Двері завалило! Тут троє дітей!" Прибігли хлопці, наші сусіди , звільнили двері. Я відправила чоловіка і дітей вниз, сама дозбирувала доки і шукала кота. Про папужок подумала, що вони загинули( вони вижили!але це я взнала вже вдень. Я унікальна дівчинка, я взяла парфуми,але забула про свою грошову ничку, бо думала про кота, - пригадує Віра. - Ми вибігли в подвір'я, вирішили бігти в парк, і тут третій приліт. Ну що вам сказати, я якщо поряд прилетить загину,бо лише присіла на впочепки. А от мій Костік - розумничок! Він в мить ліг на землю, впав правильно і ідеально ,закрив руками вуха і голову і відкрив рот. Пишаюся ним. В 13-ть років мати таку витримку. Мій мужній маленький воїн. Ми добігли до парку, постояли там з військовим. Мені біля них завжди дуже спокійно".

Після відбою жінка відвела дітей в квартиру до чоловіка, яка за два будинки від її.

"Повернулася я в подвір'я своє. І до вечора шукала кота, говорила зі слідчим, спілкувалась з МЧС-ми( які вони всі привітні, спокійні і співчутливі) Намагалася зрозуміти,що сталося. Розуміла, що ми шалені щасливці. Що єдине поранення, яке отримала я, це от ця дрібна подряпина на нозі. В дітей взагалі нічого.) СлаваІссу і ЗСУ. Сьогодні в мене день народження! Сиджу під своєю розбитою хатою,чекаю поки впустять забрати вцілілі речі. Тимчасово я і діти маємо де жити. Що далі не знаю. По обставинам", - наголошує жінка.