Коли на Борщівщині почали вишивати – достеменно невідомо. За легендою, у давнину, ці землі не раз плюндрували татарські орди. Вороги спалювали села та містечка, вбивали мирне населення. Так, під час одного з таких нападів були вбиті всі чоловіки. Жінки в знак жалоби дали обітницю сім поколінь носити траур за убієнними, одягаючи чорновишиті сорочки. З того часу наддністрянки чорною бавною густо зашивали рукави своїх конопляних сорочок, пояснили у Борщівському обласному краєзнавчому музеї.
«Сьогодні її називають чорною перлиною борщівської землі. В народі – шита «батогами», «орлами», «звіздами», «жабками, «решетами», «мотилями», «метена», «келімкова». Все це про борщівську давню сорочку. Народжена на «Глухому Поділлі», нині вона отримує нове життя та розповсюджується з космічною швидкістю не тільки за його межами, але й по всьому світу. Які ж таємниці ховає у собі це чорне та на перший погляд нерукотворне вишиття?», - зазначили у музеї.
Вишивали сорочки до свята. Також вони були обов’язковим посагом дівчини-відданиці. Ставали традиційним саваном для тих, хто відправлявся у вічність. Як сімейна реліквія передавалися з покоління в покоління, тому кожна сорочка таїть свою історію, пов’язану з людиною, яка її носила чи творила.
«Традиційні борщівські давні сорочки зібрані працівниками Борщівського обласного краєзнавчого музею сьогодні є окрасою етнографічної колекції. Найяскравіші раритети датуються кін. ХІХ- 20-ми роками ХХ ст. та налічують більше 100 одиниць. Це єдина велика збірка, яке залишається на території побутування борщівської давньої сорочки та дозволяє ознайомитися з цією унікальною культурною спадщиною», - поділились у музеї.
Сорочки були тунікоподібні, уставкові та безуставкові за типом крою. Вишиті «бавною» (вовняні пухкі нитки), «волічкою» (вовняні тонкі нитки), «відвабом» (шовкові та бавовняні нитки), нитками ДМС по «вуставках», «плічках» (верхня частина вишиття на рукаві), «курпинню», «круплянці» (вишивка на рукаві під уставкою), рукавах до зап‘ястя, «заплічках» (вишивка на погрудній і спинній частині сорочки) - «колодками», «верхоплутом», «мотаним» та іншими різноманітними давніми техніками. Вишивались геометричним чи квітковим орнаментом. Прикрашені мережкою, вишиті «хіром» (металічною ниткою), оздоблені бісером («цятками»), стеклярусом («січкою»).
Сьогодні, у День вишиванки, усі охочі мають можливість завітати до етнографічної фотозони музею та зробити красиве фото.
Читайте також: 18 травня відзначають День вишиванки: цікаві факти про свято
У День вишиванки в Тернополі відбулись виставка-ярмарок та мистецька акція (ФОТО)
Сьогодні проїзд у громадському транспорті Тернополя для пасажирів у вишиванках – безкоштовний
На Тернопільщині у вишиванки одягнули пам'ятники Бандери, Шевченка, Лепкого та Флоріана (фото)
