"У понеділок 7 березня о 08.30 ранку подзвонив координатор, сказав, що є донор, запустили співвідношення і я підходжу, і 09.30 виїхали з Тернополя – дякую Сергію Креті за оперативний супровід поліції та Ользі Ярмоленко, начальнику управління охорони здоров’я ТОДА, що все швидко організували і я без проблем доїхала з Тернополя до Львова. Приїхала у Львівську лікарню швидкої допомоги, - розповіла Тетяна Смерека. - Донор 40 років чоловік з Івано-Франківської області, чоловік помер від інсульту і жінка погодилася надати органи на пересадку. Була я і ще одна дівчинка з Івано-Франківщини. В 19.00 в понеділок оперували одночасно нас дві команди хірургів".
Вночі жінку перевели в реанімацію.
"Десь о 03. 00 ночі я прокинулася і відчула себе повністю здоровою людиною, так, що я можу пішки дійти до Тернополя, - зізнається Тетяна Смерека. - Все пройшло просто супер, лікарі чудові, а також чудо анестезіолог, ні рвоти, ні тошноти після операції я не відчувала, дякую усьому колективу лікарні та медикам, що мене оперували. Дякую".
37-річна Тетяна Смерека та 19-річна Юля з Надвірної перебувають в одній палаті, після пересадки вже ходять і все можуть їсти.
"Якщо все добре сказали медики , то за 10 днів додому, - каже Тетяна. - Операція буде проведена цілком безкоштовно, я тут у лікарні не витратила жодної гривні, дуже гарно годують, персонал прекрасний, так ніби я у Європі. Розумієте, я взагалі просто прокинулася здоровою людиною".
До цього, Тетяна через день проходила гемодіаліз, нагадаємо, - 16 травня 2020 року, в суботу, 36-річній Тетяні Смереці, яка проживає у Тернополі, раптово стало погано. З рота та носа пішла кров, і свідки події викликали швидку. Спершу медики думали, що в жінки можливо коронавірус, провели тест, він показав негативний результат та згодом з'ясувалося, що у молодої жінки раптово відмовили нирки - одна повністю, інша працює на сьогодні всього на 30 відсотків.
"Сьогодні, я хочу подякувати усім людям, які допомагали, які збирали кошти, які підтримували, і вірили в мене, - зауважила жінка. - Дякую лікарям, завідуючій гемодіалізу з Тернополя, які майже два роки проводили мені діаліз, а на черзі я стояла півтора року чекала на донора".
Тетяна 9 березня збиралася їхати в Польщі.
"Я домовилися, що у середу 9 березня поїду у Польщу, там є клініка, і я б жила і проходила гемодіаліз, - вже не вірила, що жочекаюся на пересадку, - відзначила Тетяна. - Коли в понеділок дізналася про пересадку, то донька моя дуже плакала, а тепер вже нічого щаслива, я пообіцяла їй, що ми нарешті поїдемо на море".
Відтепер Тетяні потрібно пожиттєво приймати певні ліки, та про гемодіаліз жінка уже забуде на все життя.
