Так вважає археолог, спелеолог, дослідник старожитностей, фортифікацій та топоніміки з Чорткова Володимир Добрянський.
Своє позицією він поділився у інтерв’ю онлайн-виданню «Чортків City».
Головними мотивами бажання якомога швидше повернути Чортківському замку «первинний» вигляд, археолог Володимир Добрянський вважає 500-ювілей міста, до якого пам’ятку й планують відновити, та 17 мільйонів виділені з цією метою.
– Згідно з Постановою Кабінету міністрів України «Про затвердження Порядку відбору проектів, які будуть реалізовані в рамках програми «Велике будівництво» від 9 грудня 2020 року № 1214 з`явилася можливість відновлення Чортківського замку. З одного боку, це гарна нагода розпочати реставраційні роботи. Але у даній ситуації є більше мінусів, ніж позитиву, – каже фахівець. – З 2010 року, відколи Чортківський замок увійшов у склад НЗ «Замки Тернопілля», тут не проводилося жодних археологічних досліджень та обстежень, адже гендиректору Анотолію Маціпурі, як на мене, було байдуже і він взагалі не переймався долею та історією замку. Щодо несанкціонованих розкопок та процвітання чорної археології у замку я неодноразово писав у різних ЗМІ.
За словами експерта, на посаду завідувача Чортківським замком Анатолій Маціпура обрав людину, далеку від історії та археології.
– Володимир Грицик, котрий за фахом є дорожнім майстром, став директором замку. Всі земляні роботи, які здійснювалися під його керівництвом, звісно, за вказівкою Анатолія Маціпури, були незаконними, адже згідно із Законом України «Про археологічну спадщину» вони мали проводитися під наглядом археолога, – зазначає Володимир Добрянський.
Дослідник старожитностей каже, що відновлення історичної пам’ятки – тривалий і клопіткий процес, який потребує залучення експертів та великої уваги до історії становлення споруди.
– У зв’язку із 500-літнім ювілеєм Чорткова та програмою «Велике будівництво» для когось з’явилася можливість урвати ласий шмат. Але це не звичайний будинок, який потрібно відновити, а пам’ятка національного значення, що потребує великих зусиль, вміння та фахівців-реставраторів. У цивілізованих країнах Західної Європи до таких питань ставляться надзвичайно відповідально та фахово, – каже Володимир Добрянський.
Ще навіть не дійшовши до втілення, реставрація може тривати роками.
– Перш за все, щоб розпочати реставраційні роботи об’єкта культурної спадщини, проводяться багатолітні систематичні археологічні розкопки, завдяки яким можна простежити хронологію та етапи зведення споруд на певному об’єкті. Також досконало вивчають архівні документи та матеріали й наукова література, аж тоді відповідні фахівці архітектори-реставратори розробляють історико-архітектурний план відновлення об’єкта. За три-чотири місяці, як це зробили стосовно Чортківського замку, фізично розробити неможливо. Як мінімум потрібно витратити часу півтора-два роки, – говорить Володимир Добрянський.
Вже опісля експерти оцінюють вартість реставрації.
– Коли пройдено ці етапи, у кінці розробляється кошторис на відновлювальні роботи. Ними займаються не звичайні будівельники, а люди, котрі мають відповідні знання та навички. У нашій ситуації все навпаки: жодних археологічних досліджень та серйозного історико-архітектурного плану. Тільки прийшли кошти, за які потрібно оплатити матеріал та роботу, – каже Володимир Добрянський. – У нормальних цивілізованих країнах на відновленні об’єктів культурної спадщини роботи ведуться поетапно та впродовж багатьох десятиліть. У випадку з Чортківським замком – сумна та трагічна картина. Жодних наукових досліджень не проводилося, зате в одну мить стартувало «відновлення», у фіналі якого створиться бутафорія.
Підтвердження слів експерта можна побачити вже зараз.
– Надійшли кошти, які потрібно швидко використати, тож роботи тривають. Гендиректор Анатолій Маціпура заявляв, що відновлення буде відбуватися з місцевого каменю-пісковику, – зазначає Володимир Добрянський. – Якщо Чортківський замок збудований із місцевого біло-сірого неогенового пісковика, який добувався неподалік замку - у кар’єрі на Вигнанській горі, то тепер завезли червоний та бурий девонський пісковик, який вмонтовують у частково та зовсім зруйновані деякі частини замку. Також у деяких бійницях стару цеглу замінили сучасною. У підсумку створюється якась різнокольорова мозаїка та гама, яка називається бутафорією.
