"2 квітня 1481 у Вільні між Михайлом, Семеном Першим, Федором і Семеном Молодшим князями Збаразькими був складений Акт поділу маєтків. 8 липня 1570 р. внуки Федора Збаразького (Петро і Олександр Олександровичі кн. Порицькі) випросили у Сигізмунда Августа видимус цього документу і він потрапив у книгу Руської (Волинської) метрики. Акт опублікований і проаналізований кременецьким істориком Володимиром Собчуком у “Студіях і матеріалах з історії Волині” (2018), а звернув мені увагу на цей документ мій давній товариш і опонент Микола Кибалюк, - пише Руслан Підставка.

Цікавим є, якраз, абзац цього Акту, де йдеться про Збараж і навколишні села. 

Зоригіналу на українську звучить так: “А мені князю Семену Першому, після кн. Михайла, старшого брата, дістався город Збараж зі всіма селами і з людьми, і стави, і з лісами, і сіножатями, і зі всіма пожитками — перше село Охремовци з двома ставами, і (в оригіналі “а”) Черниковци, і Верняковци, і МІСТО (тут і далі - виділення наше), і Залуже, і СТАВ МІСЬКИЙ, і ДВОРЕЦЬ ЗІ СТАВОМ, і Лівский (за Актом 09.07.1463 р. - ЛИТОВСЬКИЙ) Кут, і Рабаі(ї)нці (за Актом 09.07.1463 р. - РЯБЧИНЦІ), і Тарасівці зі ставом...” і т.д. Особливий інтерес викликають виділені слова. Як слушно зазначає у своєму дослідженні В. Собчук “Старшому з Семенів перепали город Збараж, місто під його стінами і 13 сіл Збаразької волості”, тому з першим, виділеним прописними літерами, словом “МІСТО”, більш менш все зрозуміло. Це поселення між Верняками і Залужжям, навколо “города з замком” зі статусом міста. Далі, вверх проти течії р. Гнізна (як в переважній більшості і всі відомі села з цього переліку) зазначено село Залужжя, після якого знаходиться міський став та двірець зі ставом.

"На роль “міського ставу” пропонується “Залужанський став”, утворений греблею, на якій “млин Бляйстена”. На “дв(о)ірець зі ставом” (оборонний двір, за типом Верняцького Бродовських) — територія майбутнього Збаразького фільварку (хлібзавод, пивзавод, “млин Корнія”) з майбутнім “Бернардинським ставом”. Якщо далі проти течії не вказано інших ставів, крім Тарасовецького, то Базаринецького, по всій вірогідності, — не було, а тому потенційні Рябчинці розташовувалися від сучасної вул. Д. Галицького — до лівого берега р. Гнізної. Якщо ВСІ населені пункти “прив’язані” до водної артерії р. Гнізна, то логічно припустити, що Литовський Кут знаходився на місці — сучасного Збаража! А може й ні.?!, - відзначив науковець".