Початкову освіту майбутній вчений отримав в Тернопільській учительській семінарії, в 1888 році з відзнакою закінчив Тернопільську гімназію.
Юридичну освіту здобував у Віденському університеті, поглиблював свій освітній рівень у Берлінському, а згодом у Лейпцігському університетах.
В другій половині 90-х років ХІХ ст. виходять його перші наукові праці з цивільного права. Звання доктора права С.Дністрянський здобув у 1894 році.
З 1899 по 1918 рік його наукова і професійна діяльність пов’язана з львівським університетом. Cпочатку займав посаду доцента, очолював кафедру австрійського права з українською мовою викладання.
З 1901 по 1907 роки – надзвичайний професор, а з 1907 по 1918 – звичайний професор університету.
Поряд з плідною науковою працею вчений активно займається громадською діяльністю:
співпрацює з НТШ,
редагує українські правничі видання,
самовіддано бореться за права української мови у Львівському університеті.
З 1907 по 1918 рік обирався депутатом палати послів (нижньої палати австрійського парламенту).
В жовтні 1918 року С.Дністрянський активно включився в боротьбу за створення Української держави на західноукраїнських землях. 18 жовтня 1918 року брав участь у засіданні української Конституанти у Львові.
"Науковим досягненням С.Дністрянського як вченого-конституціоналіста є розроблений ним проект Конституції ЗУНР (листопад 1920 р.). На той час це мала бути одна з найдемократичніших конституцій у Європі. На думку Дністрянського конституція сучасної держави повинна подати сталі основи державного ладу. На його глибоке переконання Конституція повинна чітко визначити основні засади держави, узаконити при цьому її характер та сутність, систему і принципи побудови державного механізму. Сама держава новітнього часу має бути виключно конституційною державою і, безперечно, державою демократичною і правовою.
Після окупації краю поляками С.Дністрянський жив і працював в еміграції, спочатку у Відні, а потім у Празі. Він тісно співпрацював з керівництвом ЗУНР в екзилі.
С.Дністрянський був одним з організаторів Українського вільного університету, який в 1921 році був створений у Відні, а згодом переведений до Праги. В різні роки працював його ректором і проректором, деканом факультету права і суспільно-економічних наук.
Підчас перебування в еміграції вчений постійно знаходився в епіцентрі життя української громади в Чехословаччині, - повідомила Любов Катеринюк, завідувачка відділу ТОКМ. - Починаючи з 1925 року налагоджує стосунки з юридичними установами Харкова і Києва. Йому неодноразово пропонували очолювати правничі кафедри у Харкові. В 1926 році С.Дністрянського було обрано керівником кафедри цивільного права ВУАН, але він від пропозиції відмовився. Того ж року він став дійсним членом ВУАН зі спеціальності «цивільне право». Йому було запропоновано до 3 травня 1928 року зайняти посаду керівника однієї з кафедр при ВУАН у Києві. Однак через відсутність польського закордонного паспорта, якого йому так і не вдалося отримати, професор Дністрянський не зміг поїхати в Україну".
Станіслав Дністрянський увійшов у вітчизняну науку як блискучий правник.
Він відомий у Європі як дослідник цивільного права, державного (конституційного) права.
Він автор понад п’ятдесяти фундаментальних монографічних досліджень та численних наукових статей і розвідок з різних галузей правових знань, філософії, політології та інших наук українською, польською, німецькою, чеською та французькою мовами.
На виставці в музеї можна ознайомитися з унікальними світлинами: С.Дністрянський серед українських депутатів австрійського парламенту (1911 р.), Дністрянський з викладачами УВУ (1921–1922 рр.), С.Дністрянський і президент Чехословацької республіки Томаш Гаррі Масарик під час урочистого відкриття УВУ (1922 р.) та інші.
Експонуються фотокопії унікальних документів, які розповідають про життєвий шлях, наукову і громадсько-політичну діяльність вченого, а саме: свідоцтво шкільне, видане учительською семінарією в Тернополі (1879 р.), свідоцтво про закінчення Тернопільської гімназії (1888 р.), свідоцтво про здобуття вченого ступеня доктора австрійського права (1899 р.), свідоцтво про здобуття звання доктора політичного права (Відень, 1894 р.), залікова книжка студента Віденського університету, паспорт, виданий Дністрянському Чехословацькою республікою (1933 р.).
Експонуються вітальні грамоти та пропам’ятні листи від різних інституцій з нагоди 25-річного ювілею наукової діяльності вченого, сторінки ювілейних видань (1923 р.).
У вітринах знаходяться книги, наукові збірники, матеріали наукових конференцій, присвячені Станіславу Дністрянському.
