"Протягом 1936 — 1937 рр. львівська україномовна правнича газета „Діло“ слідкувала за незвичайним кримінальним провадженням та судовим процесом над двома адвокатами зі Збаража - др. Іваном Кульчицьким та др. Володимиром Гамалем. Коротко про суть справи. 25-26 липня 1936 р., після проведення обшуку, були заарештовані і доставлені, спочатку до поліційної станиці у Збаражі, а потім - „ранішнім поїздом у понеділок 27. липня ц. р. до слідчого уряду в Тернополі, який того ж дня ще перед полуднем відставив їх до слідчої вязниці окружного суду в Тернополі, де з приказу прокуратора завісили над ними превенційний арешт. Про кураторські доходження веде віцепрокуратор Вінцковський“, - повідомляє Руслан Підставка. - Під час обшуку у І. Кульчицького поліцейські „заквестіонували копію відозви, яку поміщено в часописі „Народая Воля" з 26 травня ц. р., що виходить у Злучених Державах Північної Америки. Зміст цієї відозви був звернений до українських громадян в Америці, зокрема до уроженців Збаражчини, щоби присилали датки на докінченя будови Українського Народнього Дому в Збаражі. Згаданий часопис з 26. 5. 1936. дістався в руки польської влади, яка на його основі: перевела ревізію у д-ра Івана Кульчицького, що є головою Т-ва „Український Народній Дім". Заарештований в скорому часі був і др. В. Гамаль, який підписав це звернення до „збаражан Америки і Канади“, як секретар товариства „Народний Дім“. Обом польська влада інкримінувала 109 статтю Кримінального кодексу, суть якої полягала у наступному: „ХТО БУДУЧИ ПОЛЬСЬКИМ ГРОМАДЯНИНОМ, РОЗПОВСЮДНИК ПУБЛИЧНО ЗА КОРДОНОМ НЕПРАВДИВІ ВІСТИ З МЕТОЮ ШКОДИТИ ІНТЕРЕСАМ ПОЛЬСЬКОЇ ДЕРЖАВИ, ПІДПАДАЄ КАРІ ВЯЗНИЦІ ДО ДЕСЯТИ ЛІТ".

В опублікованій за океаном статті „До Шановних Родимців зі Збаращини" зверталися з проханням „складати датки на викінчення будови „Українського Дому" в Збаражі“, оскільки, на вже зібрані пожертви „вибудувано великий поверховий будинок з обширною салею і віддано його до вжитку нашим установам. Будинок ще не викінчений та потрібно ще більшої готівки, щоб будову довести до кінця, зокрема виправити стіни й добудувати одно крило. Саме на викінчення цієї будови продовжено дальше збіркову акцію і в повіті і за океаном...

"Діставши збіркову відозву, п. Касіян Багрій з села Шилів Збаразького повіту помістив її без відома д-ра І. Кульчицького і д-ра В. Гамаля в скрентонській „Народній Волі" при чому друкований текст відозви не у всьому відповідає первісній редакції. Відтинок друкованої відозви прислано до краю і він попав у руки польської поліції, а від неї в руки прокуратури при окружному суді в Тернополі“. Оба обвинувачені адвокати заперечили у слідстві свою вину, а „оборону обв. д-ра І. Кульчидького обняв д-р Степан Баран, оборону обв. д-ра В. Гамаля - д-р Дмитро Ладика, адвокати з Тернополя. Обвинувачення за злочин зі ст. 109. к. к. є перше у низці численних українських політичних процесів, бо досі оскільки відомо нікого з українців у Польщі не обвинувачували за злочин з повищої статті“. 24 серпня Трибунал окружного суду в Тернополі виніс вирок про „УНЕВИННЕННЯ Д-РА КУЛЬЧИЦЬКОГО І Д-РА ГАМАЛЯ“, але „прокуратор зголосив на розправі АПЕЛЛЯЦІЮ від уневинняючсго вироку“, - пише Руслан Підставка. -  Розгляд апеляційної справи відбувся у Львові 23 січня 1937 р. Після слухань, по „півторагодинній нараді предсідник оголосив в год. 12.50 пополудні такий присуд“: „ЩОДО ПІДС. Д-РА І КУЛЬЧИЦЬКОГО АПЕЛЯЦІЙНИЙ ТРИБУНАЛ ЗМІНИВ ПРИСУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОГО СУДУ І ЗАСУДИВ ЙОГО НА ОДИН РІК ВЯЗНИЦІ ЗАМИСЛЮЮЧИ ЙОМУ СЛІДЧИЙ АРЕШТ. ВИКОНАННЯ КАРИ ПРИПИНИВ ДО 3-ОХ РОКІВ. КРІМ ТОГО ЗАСУДИВ ЙОГО НА ВТРАТУ ПУБЛИЧНИХ І ГРОМАДЯНСЬКИХ ПРАВ НА ТРИ РОКИ ТА ЗАПЛАТУ КОШТІВ ОБОХ РОЗПРАВ. ПРИСУД ЩОДО ПІДС. Д-РА ГАМАЛЯ ЗАТВЕРДИВ“.
На завершення статті, автор пише: „Нема двох думок, що справу д-ра Кульчицького розглядатиме ще Найвищий Суд у Варшаві“. Чим завершилася політична справа проти збаразького адвоката і громадського діяча д-ра Івана Кульчицького можна прослідкувати на сторінках зазначеного часопису (https://libraria.ua)".