"БУДИНОК ХІНДЕСА" У ЗБАРАЖІ. Ще одним, з не дуже відмих серед широкого загалу, будинків середмістя Збаража перелому минулого і позаминулого століття, є, так званий, "будинок Хіндеса", розташований на сучасній вулиці Грушевського, 4. І хоча він не відноситься до пам'яток культурної спадщини навіть місцевого значення, все ж його історія є частинкою загальної історії Збаража. А оскільки, родина Х(Г)індесів входила до "збаразького нобілітету", то це будинок не був обділений увагою дослідниці юдейської громади міста - Тетяни Федорів, - стверджує Руслан Підставка".
Тетяна Федорів пише, що за спогадами Йоеля Волковіча Дрорі, "...у домі проживала єврейська родина Хіндес. Іцхак Хіндес був продавцем яєць, які закуповував у селян з довколишніх сіл влітку, зберігав у своєму підвалі, а взимку їх спродував".
Орієнтири два: Хіндес і яйця (обо навпаки). Спочатку знаходимо збаражан з прізвищем Хіндес, а тоді встановлюємо, хто з них займався "яєчним гешефтом". В кінці 30-х років минулого століття у Збаражі в "Списках виборців" по вулиці Бяліка (ще потрібно встановити), №1, знаходимо купця (який, теоретично, міг торгувати яйцями) Менделя Гіндеса (02.09.1899 р.н.) з дружиною(?) Дорою (26.12.1900 р.н., домогосподарка). Прикментно, що в цей час у Збаражі з'являється вул. Франка (яка має, як мінімум 21 будинок), де з 1933 р. проживає польський поліцейський Казимир Сала.
Рахнуель Гіндес (01.02.1891 р.н.) теж зазначений, як купець, але проживає на вулиці Коженьовського, 15, тому, до нашого будинку стосунку не має. В 4-му будинку на цій же вулиці проживає ще одна родина Гіндесів: купець Сіндел (03.08.1877 р.н.), з дружиною(?) Мірль (28.04.1887 р.н., домогосподарка), сином(?) Саломоном (06.12.1906 р.н.) та дочкою(?) Рохель (25.01.1909 р.н.). А от, на вул. Фельдмана (теж не локалізованою), № 7 проживає купець Ізраель Гіндес (09.09.1867 р.н.). Польська преса у 1928 р. до делегатів Повітової каси хворих у Збаражі зараховує купця Мозеса Гіндеса. Згідно інтернет-ресурсу Geni 10 березня 1892 р. у Збаражі народився Вільям Гіндес (син Нафталі Нуссбаум), що емігрував у США і помер у м. New Brunswick (штат Нью-Джерсі). Нажаль, не вказано імені його батька, але зазначено, що він був одружений з Розою Гіндес. У єврейській "Меморіальній книзі Збаража" поміщена стаття авторства Моше Соммерштейна про колишнього збаражанина, а в той час мешканця Ізраїлю Мойсея Гіндеса - "Моше Гіндес (благословенної пам'яті)", де згадуються дві його дочки Мариля і Стелла та брат Залман (громадянин Аргентини).
Тепер, щодо збаражан - торговців яйцями. Цим бізнесом займалися М. Айнлєгер, Р. Гіндес, М. Гіршхорн, М. Лємберт, Л. Рубінштейн, а також МОТЕ, МОЗЕС ГІНДЕС І С-КА (К°) та SPÓŁKA JAJCZARSKA, SP.Z O.O. HINDES I. Телефонний довідник 1938 р. наводить у Збаражі серед інших телефони керівника фірми "U. i S. Mansberg Мозеса Гіндеса та КУПЦЯ ЯЄЦЬ МІЛЯ ГІНДЕСА (MILO HINDES).
Таким чином, "наш" Іцхак Гіндес теоретично може бути акціонером "Spółka Jajczarska, Sp.z o.o." – І. Гіндесом (єдиним представником цієї родини з іменем на літеру "І", що має відношення до торгівлі яйцями.
Щодо дати спорудження будинку, то на фото кін. ХІХ ст. його ще немає. А, оскільки, його стиль наближений до функціоналізму, то логічно припустити, що він був вимуруваний на самому поч. ХХ ст. Датувати будинок на основі інвентарних справ БТІ, на нашу думку, НЕ ДОЦІЛЬНО, оскільки, відомо ряд прикладів їх не відповідності реальним цифрам. "Вілла Білинського" продатована 1903 р. (рік народження Тараса), хоча відомі факти перебування в особняку Івана Франка наприкінці ХІХ ст.
Олег Дрібніцов Я викладу трішки більше. Прочитав про цей будинок і скажу наступне. Після свого народження і до 1974 року я тут проживав. Будинок своєрідний і цікавий. Нігде в той час не зустрічав, щоб у самому будинку були вбиральні, а тут вони були на двох поверхах (правда використовувались як кладовки). Два балкони: перший поверх -довжина ширини будинку, другий вдвічі коротший. Самі кімнатні приміщення були високими (понад 3 метри), стіни товсті. Під будівлею є велике підвальне приміщення, яке використовувалося РайСТ як склад для зберігання картоплі, фруктів та овочів. Ми дітьми цим здорово ласували (кавуни, помідори, огірки тощо). Стороною до вулиці Грушевського (тоді 17 вересня) в приміщенні будинку був магазин (галантерея, продовольча група, господарські товари, інші дріб'язки). У будинку проживало 8 сімей: 5 - на другому поверсі (Огньови, Магдичі, Дрібніцови, Орлови і в однокімнатній квартирі старенька бабуся) та 3 - на першому (Козаки, Вальчаки зі сторони загального входу у будинок, а також Новаки з боку наступного будинку, де зараз магазин мобільних телефонів). Ця інформація за період до 1974 року. Щось забув, то Алік Огньов доповнить.
