Книга розповідає про особисті переживання автора на Майдані. Адже єднання українського народу і смерть від снайперських куль брата за брата докорінно поміняло світогляд Андрія Юркевича. Герою України вдалось ще до участі у війні на Сході завершити свою оповідь. Тому книга Андрія і справді є його зверненням до майбутніх поколінь. 

 

«Ця книжка мала вийти, після того як мій чоловік мав повернутись із війни. Вона дуже легко читається, таке враження, що він мав задатки до журналістики. Я рада, що у нашому домашньому архіві зберігся повний текст книги і нам не довелось щось змінювати після його руки. Я надіюсь, він радий, що тепер його історію зможуть прочитати інші», - розповіла дружина Героя Христина Юркевич.

 

Побачити книгу, і вкотре почути про вірного друга, в обласний архів прийшло чимало близьких Андрія Юркевича. Зокрема командир 2-ї роти в 5-му окремому батальйоні  Українського Добровольчого Корпусу Валерій Чоботар, який захищає Донецький аеропорт. Але через недугу перебуватиме деякий час у Тернополі.

 

«Андрій надзвичайно любив дискутувати, у нього була на все своя точка зору, він все піддавав критичному сумніву та аналізу. Коли він мені зателефонував і сказав, що буде писати книжку, я чесно кажу, аж розсміявся. Для мене це було дивним, що він буде писати книжку, але я сказав: «Пиши, це правильно». Адже він дуже хотів донести усім, хто не був на Майдані, усе, що він пережив», -зазначив товариш Андрія.   

 

Видані перші 50 примірників – не єдині. Згодом буде більше, пообіцяв директор Державного архіву Тернопільської області Юрій Гумен.

 

“Це сигнальне видавництво, вже завтра ми надрукуємо ще 100 примірників, а згодом і більше. Я думаю, небагато є таких прикладів, коли Бог беріг людину на Майдані з 19 по 21 лютого, а так сталось, що з 5 вересня, як ми тут писали у передмові, Андрій вже в іншому вимірі на це все дивиться. ”, – ствердив Юрій Гумен.