Меморіал складається з трьох гранітних фрагментів, на яких у довільному порядку викарбувано імена і роки життя героїв, які загинули в АТО.
А офіційне відкриття стели відбулося сьогодні, 3 вересня за присутності рідних, побратимів, товаришів покійних захисників, а також представників, влади, духовенства. Священнослужителі спільно із громадськістю помолилися за героїв.
Під час виголошення промов до присутніх звернулась голова громадської організації «Єдина родина Тернопільщини» дружина загиблого бійця Юрія Горайського – Наталія Горайська.
— Сьогодні – особливо важливий день для родин захисників України з Тернопільщини. Ми чекали цього дня і нам приємно, що до прохань рідних покійних влада дослухалася. Для нас було важливо, щоби стела розміщувалася саме біля пам’ятника Степану Бандері. Цей меморіал має подвійне призначення. Насамперед це місце, де поховані ті, з кого майбутні покоління братимуть приклад. А друге призначення – можливість для інших людей бачити ці імена та зрозуміти трагедію втрати, яку несуть рідні, Батьківщина. Розуміти, що в Україні справжня війна…Хоч би хто там що не говорив. Продовжують гинути земляки – дівчата і хлопці, люди старшого віку. Нехай люди, які проходитимуть площею, повернуть голову до меморіальної стели й побачать – понад сто родин утратили свою кровинку, — наголосила Наталія Горайська.
Звернувся до присутніх міський голова Тернополя Сергій Надал.
— Сьогодні ми зібралися тут, аби увіковічнити пам’ять тих патріотів, хто поставив інтереси країни та нації вище, аніж свої власні, хто не пожалів найдорожчого- свого життя заради того, щоб усі ми сьогодні жили у незалежній українській державі... Кожен з них є Героєм, на їхньому прикладі вчиться сучасне покоління і їх наслідуватимуть прийдешні покоління. Пам’ять про наших Героїв повинна завжди жити у наших душах та серцях. Вічна пам’ять та вічна слава загиблим, — поділився очільник.
На завершення заходу присутні під звуки військового оркестру 44 окремої артилерійської бригади поклали квіти до монументу та запалили поминальні свічки. В цей момент рідним та навіть незнайомим із покійними вояками людям було важко стримувати сльози.
