Більшу половину життя він присвятив роботі у правоохоронних органах, 14 років був начальником  відділення боротьби з незаконним обігом наркотиків. За це поплатився здоров’ям – на залізничному вокзалі наркозалежний штрикнув пана Андрія голкою та заразив Гепатитом В.

Життя змусило його тікати від колег-правоохоронців закордон. Просити політичного притулку в Лондоні, а отримавши – відмовитись від нього. Згодом приїхати на Батьківщину, аби захищати її східні кордони. Однак про все по-порядку.

«Помаранчевий» був невигідний режиму Януковича

Під час помаранчевої  революції 2004 року Андрій Шимчій був першим міліціонером з Тернопільщини який приїхав у формі на майдан. Він, як і мільйони українців, вірив, що країна починає змінюватись. Але згодом така позиція зіграла з паном Андрієм злий жарт.

«З приходом до влади Януковича мене почали принизливо називати «помаранчевим» та намагатись знищити. Тоді я мав обійняти посаду заступника начальника транспортної міліції. Однак начальник ЛВ на станції Тернопіль Львівської залізниці Кульчицький дає вказівку зробити все, щоб я більше не працював в органах. Він говорив відверто, або я звільняюсь сам, незважаючи що до пенсії залишився неповний місяць, або вони знайдуть спосіб, як мене посадити за грати.

Як згодом вдалося дізнатись – на мене заводять карну справу, плануючи зловили на хабарі. Тобто проверталась ціла операція. Вони готові були підкупити найближчих мені людей, аби тільки посадити. Хоча провокація не пройшла кримінальну справу порушили. Я змушений тікати.»

Відмовився від політичного притулку

У 2011 рік пан Андрій тікає до Лондону. Там працює. Однак батькам повідомляють, що його оголосили в розшук.

«Батько був хворий на рак. Ця звістка сильно підкосила його здоров’я. Згодом  вдалося з’ясувати, що це чергова провокація – у розшук мене ніхто не оголошував.   Зважаючи на ці обставини, прошу в англійців політичного притулку. Мене підтримують, але з умовою, що 7 років не зможу повернутись до  України. Я відмовляюсь»

Проходить рік, термін протоколу про корупція збігає. Андрій Шимчій повертається в Україну та наважується поновитись у міліції. Однак статус «помаранчевого» нікуди не зник – йому відмовили.

«Мені сказали, щоб я не пхався у міліцію – бо цього разу точно знайдуть за що посадити. Мовляв я ж працював в правоохоронних органах, тому знаю що це дуже легко зробити.

Найбільше болить той факт, що працівники, які саджали безневинних людей зараз займають керівні посади. Адже за час правління Януковича було багато сфабрикованих справ».

Захищати країну – обов’язок кожного міліціонера

Коли почався Майдан пан Андрій не зміг стояти осторонь. Спочатку возив допомогу учасника революції Гідності, згодом власною машиною відвозив тернополян на Майдан. Але дались в знаки проблеми зі здоров'ям, тому довелось поїхати на лікування закордон.

«Коли я поїхав на лікування  – в Україні починається війна. Я повертаюсь з наміром захищати країну від окупанта. Однак в управлінні кадрів говорять, що я збожеволів  і щоб їхав туди, звідки повернувся

Шість разів мені довелося проходити медкомісію, аби потрапити у батальйон «Тернопіль». Досі не можу зрозуміти за якими критеріями туди відбирали людей. Адже зараз в батальйоні служать чоловіки, які за станом здоров’я не можуть захищати Батьківщину.»

Андрій Шимчій був старшим інспектором штабу. Однак він був не вигідний для командування.

«Моя посада не була погодженою з начальником штабу Левицьким. Відповідно він починає шукати шляхи, аби позбутися мене. В батальйоні «Тернопіль» я служив з лютого по жовтень. Аби вигнати мене намагаються звинуватити у п’янстві забувши, що через проблеми зі здоров'ям я взагалі не вживаю алкоголю. 

Єдине, що змушувало залишатись на Сході – люди, яких я хотів захищати. Рідним стало село Стельмахівка. Громада настільки тепло сприйняла мене, що запропонувала зашитись та навіть балотуватись на голову сільради.

Змусили написати рапорт на звільнення

«Повернувшись додому з ротації мене змусили написати рапорт на звільнення не дозволивши навіть пройти військово-лікарську комісію. Хоча у мене за час служби з'явилось дві грижі, адже замість дозволених 4 годин, доводилось носити бронежилет цілодобово.

Сьогодні ж я переживаю не лише за своє здоров'я, але й життя. Як каже керівництво я забагато знаю і не боюсь це розказувати.

Наразі Андрій Шимчій звернувся до юриста, директор ТзОВ «Полівекторгруп» Володимира Янкова, аби спільно довести незаконність звільнення та домогтися проходження військо-лікарської комісії.

«Суд зобов’язаний поновити Андрія Шимчія на роботі та забезпечити проходження військово-лікарської комісії. Однак останнє слово за Тернопільським міськрайонним судом», - підсумовує юрист.