Про це пишуть самі спелеологи.

"В планах було провести розвідку печери та пошук перспективних місця для розкопок. Попередньо я радився з тернопільськими спелеологами і всі казали, що найперспективніший напрямок це південний схід печери в глиб масиву. І це виглядало достатньо логічно. Ми пройшлись по периметру східного і північно-східного бортів печери і виникло враження, що печера просто виклинюється, зникає. Висота та ширина ходів критично зменшується до непрохідного стану. І це не схоже на замив, а більше схоже на те що карстові процеси тут просто були в рази менш активні. Можливо це повʼязано з літологічними особливостями масиву. В великих залах та галереях ми бачимо стіни з крупнокристалічого гіпсу, а в вузьких та низьких галереях півночі та сходу такого гіпсу ми не зустрічали. Ще залишається південний борт печери, але в цей раз ми його детально не обстежували", - пише Юрій Касьян, спелеолог. 

До слова, печера «Кришталева» — одна з найбільших гіпсових печер Європи. Довжина — 23 км. Середня ширина ходів — 2,0 м, середня висота — 2,7 м. Відома з 1721 року. Вона практично суха і є легкою для проходження. Тут спостерігається впродовж року стала температура (+ 10,6 C).

Особливістю печери є те, що в ній підвищена іонізація повітря і води, абсолютна відсутність патогенних організмів, а недавно виявлено мінеральний болотний мул і воду. Усе це робить «Кришталеву» найперспективнішим об’єктом для лікувальних та рекреаційних цілей. Екскурсійний маршрут печери має електричне освітлення і досить зручний. Для його проходження не потрібно спеціального спорядження та одягу. Але деякі позамаршрутні ділянки печери закриті для туристів з метою запобігання порушенню мікроклімату печери та негативному впливові на ріст і збереження кристалів.

Перед гостями печери — два з половиною кілометри екскурсійної траси, півтори години шляху у світі казки. Перші 480 м вхідного коридору спочатку насторожують кожного відвідувача. Під ногами кольоровими плямами жевріють тьмяні відблиски світильників.

Склепіння та стінки вилискують крупнокристалічним темно-коричневим гіпсом, гладенько відшліфованим стародавніми водами. Ліворуч і праворуч зачаївся морок, ховаючи напівзасипані отвори бічних відгалужень.
Це єдина освітлена печера на Тернопільщині, що приймає відвідувачів цілий рік.

Маршрут починається 500 метровим Вхідним коридором, стіни якого виблискують гіпсами, що нагадують листя папороті, переходить у зал Скель де, по долівці, розкидані кам’яні піраміди, паралельно до нього тягнеться Коридор кам’яних бурульок, де зі стелі звисають химерні гіпсові нарости, а в Зоологічному залі гіпси нагадують різних тварин.

Цікавою є зала Завалів, де всі звертають увагу на цементні пломби поставлені у 1928 р. Вони залишилися неушкодженими після двох землетрусів, що доказує безпечність печерних мандрів у Кришталевій. Повз зал Комин прямуємо до килиму гіпсових кристалів білого, кремо­вого та рожево-бурштинового кольору, що покриває стіни Кришталевого коридору, зал Скелета, що закритий для відвідувачів та при виході всіх проводжає «господар печери — Кам’яний буйвол». 

Тривалість проходження маршруту — 1,5 год.

У Кришталевій було знайдено рештки різноманітних тварин та рослин. Тут щороку проводяться змагання зі спелеоорієнтування та розвідувальні роботи, що відкривають нові ходи та зали.