У березні 2023 року священник із Тернопільщини отримав повістку, пройшов базову загальновійськову підготовку і став піхотинцем. Після ВЛК його скерували до 33-ї окремої механізованої бригади, а згодом — до 418-го окремого стрілецького батальйону, де він служив стрільцем — помічником гранатометника. 

Віталій Гаплик родом із одного з сіл Борщівського району. Ще зі шкільних років обрав духовний шлях: навчався у Волинській духовній семінарії, у 2005 році був рукопокладений у сан священника Православної Церкви України. 

У квітні 2024 року, отримавши мандат на капеланське служіння, отець Віталій був призначений військовим капеланом 418-го батальйону, а згодом продовжив службу вже у складі 160-ї ОМБр ОК «Захід».

Свій бойовий досвід він вважає ключовим у роботі з військовими: «Я добре знаю, що потрібно солдатові — бо сам пройшов цей шлях. Побратими пам’ятають мене не лише як капелана, а як того, хто воював поруч. Це допомагає говорити щиро й знаходити спільну мову».

Навіть у надскладних умовах капелан разом із бійцями знаходив час для молитви, розмов і підтримки. Каже: духовної опори на війні потребують усі — незалежно від посади чи звання.

Також отець Віталій жорстко висловлюється про російських окупантів, наголошуючи: масові злочини проти мирного населення та військовополонених не мають нічого спільного ані з християнством, ані з людською мораллю.

Ще одна цікава деталь — капелан володіє грецькою мовою, яку вивчив під час роботи у Греції після завершення духовної освіти. До війни поєднував світську роботу з пастирським служінням.

На Тернопільщині 44-річного отця Віталія чекають дружина, син і донька.