Відповідний наказ Головнокомандувача ЗСУ був виданий 22 вересня 2025 року. Про це повідомили у Підволочиській селищній раді

Олександр народився в сім’ї військовослужбовця, ріс у християнському дусі та з дитинства проявляв прагнення служити — не лише словом, а й ділом.

Мама Олександра ділиться, що що важливу роль у його духовному становленні відіграв місцевий священник, отець Михайло Валійон, парох парафії Успіння Пресвятої Богородиці УГКЦ у Підволочиську (Заднишівці). Тоді, у 90-х, коли в школах ще не викладали християнську етику, саме при церкві відбувався катехизм.

Юний Олександр охоче відвідував заняття, допомагав при церкві. 

Закінчив Підволочиську школу №1 (нині Підволочиський ліцей) із золотою медаллю. Із 2014 року він брав участь у бойових діях на фронті, де переконався, що справжня сила воїна — у незламності духу.

"Війна стала для не лише випробуванням, а й ще глибшим пізнанням Бога — серед втрат, болю, братерства та взаємної підтримки. Від війни навчився, що справжня сила воїна — не лише у зброї, а в душі, яка не зламалась", —поділився Олександр.  

Сьогодні Олександр Вовкотеча — кавалер ордена Богдана Хмельницького ІІІ ступеня, а його родина — брат Сергій і дружина Наталія — також є учасниками бойових дій. Коли повертається додому, разом із сім’єю він відвідує рідну церкву Успіння Пресвятої Богородиці в Заднишівці, де вперше відчув Божу присутність у своєму житті.

"Місія капелана — це не просто служіння. Це поклик серця, служіння Богові й Україні. Це ті, хто допомагають вистояти, коли вже не залишилось сил. Нехай Господь благословить його на новій відповідальній посаді, а Україна завжди має таких вірних і світлих синів", — наголошують у громаді.

Підволочиська громада щиро пишається своїм земляком і бажає йому благословення на новій відповідальній посаді.