Мало хто вірить в нові ефективні ініціативи. Проте нацспротив може такою стати – якщо ідею добровільного навчання не підмінять бажанням прозвітувати. Далі читайте в ексклюзивній колонці Анастасії Римар для 24 Каналу.
Накладати турнікети, стріляти, літати на дронах – отримати ці навички безкоштовно має право кожен цивільний в Україні. Це право закріпили в Законі "Про основи національного спротиву" ще наприкінці 2021 року. Але розбудова системи нацспротиву на державному рівні почалася нещодавно.
Згідно з ухваленою постановою Кабміну від 18 квітня 2025 року, в кожній області вже мали офіційно з'явитися Центри підготовки громадян до національного спротиву. Створюються вони у форматі комунальних установ, закладів та підприємств при обласних військових адміністраціях. З відповідним фінансуванням з місцевих бюджетів.
Але в окремих регіонах Центри нацспротиву працюють не один рік, і вже показали свою ефективність. Перші Центри нацспротиву з'явились, як ініціатива окремих людей на місцях, що знайшла відгук у широкої цільової аудиторії. Вони стали логічною відповіддю на повну відсутність дієвої державної системи підготовки цивільних.
Прикладом такого Центру став Київський обласний центр підготовки населення до національного спротиву, який створили при КОВА за підтримки Третьої штурмової бригади. За півтора року Центр дав приклад нового зразку – структури з високими стандартами викладання, яка приваблива для людей. Зокрема, у Центрі на одне навчальне місце припадає кілька охочих.
Хлопці та дівчата розуміють, що вишколи – це можливість перейняти унікальний досвід інструкторів центру, які всі без виключення є ветеранами з великим бойовим досвідом. Навчатися у такого ветерана – це велика мотивація.
Як мають працювати Центри нацспротиву?
Обласні Центри нацспротиву, створення яких в кожному регіоні вже є обов'язковим, мають проводити заняття для всіх повнолітніх охочих добровільно та безкоштовно. Наразі є дві затверджені Командуванням Сил ТрО ЗСУ програми:
- курс на 108 годин, що охоплює 15 напрямів підготовки;
- курс на 48 годин та 14 напрямів.
Головне завдання – дати базові знання та навички з основних військових дисциплін, таких як тактична, домедична, інженерна, вогнева, психологічна підготовка, робота з БпЛА, основи зв'язку, РХБЗ тощо. Тобто базис, яким сьогодні в нашій країні (до речі, і в інших країнах, але вони цього поки не розуміють) повинен володіти кожен громадянин.
Мобілізація або рекрутинг не є завданням курсів з нацспротиву. Центри є цивільними структурами, які мають дати знання та навички. Як їх використати – питання особистого вибору учасників.
Сказати, що в кожній області місцева влада щаслива від необхідності займатись нацспротивом, не можна. Деякі питання на кшталт: "Чому б вам не купити дерев'яний автомат замість ММГ", – не перестають дивувати.
Тішить те, що тепер створення Центру нацспротиву не є опцією. Створити, почати працювати, показати результати – завдання для областей, яке надійшло зверху. Без цього, на жаль, більшість регіонів не вбачали великої необхідності у навчанні цивільних.
Головне на сьогодні – створити фундамент для розбудови нацспротиву з правильними цінностями та орієнтирами. Щоб не перетворити життєво необхідну для держави ініціативу на совкову кальку з примусовим заганянням на навчання "бюджетників" та бадьорими звітами про тисячі навчених.
Центри першочергово мають орієнтуватись на залучення вмотивованих цивільних, бути цікавою та привабливою платформою, де можна безкоштовно отримати навчання високого рівня.
Будемо реалістами, ідея нацспротиву – тобто масової підготовки для громадян – давно вже не опція, а необхідність. Враховуючи сусідство мерзенного утворення – Росії, – це реальність, від якої не втечеш. Крім того, військовий вишкіл, навіть просто для себе, дає інший рівень впевненості й розуміння, що взагалі відбувається і навіщо. Розуміння, якого нашому суспільству досі не вистачає.
