Ще студенткою Тернопільського національного економічного університету Галина відчула, що її покликання – творити, пише "Сільський господар". Потім шість років вивчала історію мистецтва у Львівській академії, особливо зацікавившись декоративно-прикладними техніками. Згодом вигадала власний стиль намиста зі самозастигальної кераміки. А з 2017 року почала ділитися своїми знаннями — від шиття іграшок до писанкарства.

«Мені приносить найбільше задоволення бачити щасливі очі, — каже мисткиня. — Не гроші вимірюють працю майстра, а промінчики радості в учасників».

Пів року тому вона започаткувала новий проєкт – проводить заняття з військовими, які після поранень перебувають у лікарнях. Роблять браслети, будиночки з картону, писанки, сердечка з паперу.

«Спершу вони мовчать, соромляться, — каже Галина. — Але варто взяти пензель — і з’являється усмішка».

Самі учасники підтверджують: ці години змінюють їхній стан.

«Я думав, що то не моє, — каже військовий Юрій. — Але коли зробив власноруч іграшку — ніби щось у мені повернулося. Тиша в голові».

«Ці майстер-класи — як ковток повітря, — додає переселенка Оксана. — Не лише руки працюють, а й душа оживає».

Галина також проводить заняття в музеях, бібліотеках, на вулицях міста. І переконана: навіть у складні часи можна знайти світло — в природі, у творчості, в добрих людях поруч.