Довгоочікувані новини про близьку людину принесли не полегшення, а невимовний сум для матері, сестер і брата, для дружини, синів і доньки, усіх рідних та друзів, однокласників, з якими навчався у Збаразькій школі, одногрупників з місцевого училища.

Як у приватному житті, так і на фронті Олег вмів брати на себе відповідальність і вести за собою, показуючи приклад колегам і побратимам, як не боятися труднощів та викликів життя. Він пішов захищати рідну країну, не зволікаючи, не ховаючись за чиїсь спини.

Такі, як він заслуговують на велику шану і світлу народну пам'ять.

Вічна слава Герою!