"У зв’язку з цим в перших століттях це свято вважалося Господнім, а його первинними назвами були такі: «Христове Зачаття», «Благовіщення про Христа», «Початок Відкуплення», «Благовіщення», «Благовіщення Ангела Марії», «День Привітання», «День або Свято Благовіщення». Тільки в VII столітті затверджується сьогоднішня назва для всієї Східної Церкви: Благовіщення Пресвятої Богородиці. І нині це свято є найбільшим серед Богородичних свят. Свято Благовіщення Пресвятої Богородиці має один день передсвята (24 березня) та один день післясвята (26 березня), в який відзначається Собор архангела Гавриїла – того вісника, хто приніс Діві Марії благу звістку від Бога", - йдеться у дописі церкви. 

За богослужбовими особливостями свято Благовіщення подібне до свят Різдва Христового та Богоявлення.

Його відзначення припадає на період Великого посту. Напередодні свята, ввечері, звершується бдіння, а в сам день свята звершується літургія святителя Іоана Золотоустого або літургія за чином святителя Василія Великого.

Богослужбові співи на це свято склали преподобний Іоан Дамаскін, святий Косма Маюмський, Феофан, єпископ Нікейський.

Вони сповнені урочистих, величних і радісних гімнів, де багато разів повторюється добре знане нам привітання ангела: «Радуйся!».

Молімося, щоби Пресвята Богородиця спасла нас від усякого зла, покрила нас чесним Її Омофором, була Стіною Нерушимою і захисницею нездоланною від нападів усіх ворогів правди.