До повномасштабної війни чоловік  ремонтував автомобілі, а тепер лагодить гармати. Перед тим, як піти на війну, Олександр 5 років працював в автосервісі.

"Один побратим казав: "Дякувати Богу, що щось навчили робити". Зараз це дуже актуально, бо гармати треба ремонтувати, відповідно так само техніка вся також потребує ремонту. З сервісами тут, по-перше, черги, ціни високі, а так — є можливість, є вміння, стараємося самі щось трішки робити", - говорить Олександр.

Обороняє Україну він з перших днів повномасштабного вторгнення. Брав участь у боях за столицю України та Київщину, потім воював у Чернігівській та Харківській областях, згодом обороняв Бахмут. Тепер разом із побратимами тримає оборону на Лиманському напрямку в Донецькій області.

"Як всі нормальні чоловіки та всі нормальні люди, коли на твою країну нападають, то вони мають йти її захищати. Пішов на війну 24 лютого, в перший день ми виїхали. Зараз найважчий напрямок той, де ми знаходимося. Тут набагато більше літає ворожих дронів, розвідка ведеться набагато потужніша і контрбатарейна діяльність, обстріли потужні постійно.

Для цивільних — готуватися. Бо наші війська таки добряче втомлені. Нас не кажу, що потрібно взагалі міняти, але якийсь відпочинок нам треба робити. Хай готуються, бо воювати прийдеться всім. А ті, хто не може воювати, то мають максимально працювати на перемогу, все робити для армії — всіма можливими способами та засобами", - каже артилерист.

за мат. "Суспільне. Тернопіль".