Жінка дізналася, що він у полоні з мережі. Пізніше до неї зателефонували окупанти, пише Суспільне. Тернопіль.
Христина Олійник зі села Кобиловолоки другий місяць чекає брата із полону російських окупантів.
Назар служить у 128 гірсько-штурмовій бригаді, перестав виходити на зв'язок з серпня. Жінка дізналася, що брат у полоні з мережі.
"На сьогоднішній день я не знаю його місця перебування. Спочатку він був у Донецькому СІЗО, його утримували. Надійшла така інформація. Від воєнної частини нам не надають взагалі ніякої інформації, де він може знаходитися. Я не знаю, чи він знаходиться на території України, чи його за цей час могли вивести з території України", – каже сестра полоненого військовослужбовця Христина Олійник.
Христина Олійник розповідає, російські окупанти змусили її брата записати відеозвернення, у якому він розповідає про те, як потрапив у полон.
"Вийшло відео з ним, у якому він звертався, що з ним все гаразд, його не б’ють, годують, не знущаються над ним. З ним ще двоє хлопців, яких я знаю. З їхніми матерями сконтактувалася. Ми разом одна одну підтримуємо. Не могла собі знайти місця. Я найстарша в сім’ї, в нас ще є менші дітки, яким він допомагав. Коштами мамі допомагав, бо мама сидить без роботи з дітками. Вони шкільного віку", – каже Олійник.
Під час служби Назар отримав медаль "За мужність". Христина розповідає, коли брат потрапив до полону, до неї зателефонували невідомі і вимагали викуп.
"Написали мені повідомлення, що ваш брат живий. З ним все добре. Ви не переживайте. Скоро з ним зустрінетеся, але є одна проблемка. Вони писали з його номера телефону. Вони мені не відписували. На другий день телефонують, це була ніч, що потрібно скинути на братову сім-карту кошти, щоб поповнити рахунок, будете знати, що з вашим братом. Хотіли, щоб надіслала 15 тисяч гривень. Я відповіла, що таких коштів не маю. Я зв’язалася з СБУ зразу. Вночі зателефонувала. Вони не встигли зафіксувати, бо зразу телефон виключився", – каже Христина.
Христина розповіла, що найбільша мрія – обійняти брата. Щоб його обміняли, жінка звертається на гарячі лінії установ, які займаються поверненням полонених. Також Христина бере участь в акціях, щоб привернути увагу влади до військових, які зараз у полоні.
