Попрощалися з воїном 12 червня у Тернополі.
«Юрій Васильович із перших днів повномасштабної війни став на захист рідної землі. Служив головним сержантом п’ятої стрілецької роти другого стрілецького батальйону 105-ї окремої бригади територіальної оборони, сумлінно виконуючи свій військовий обов’язок та залишаючись вірним присязі до останнього», - поділилися у Великоберезовицькій громаді.
4 червня 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Лютівка на Харківщині воїн зазнав важких поранень. Попри зусилля медиків, 6 червня його серце зупинилося у військовому госпіталі.
Попрощатися з Героєм прийшли його рідні, друзі, сусіди, колеги, бойові побратими, представники влади та духовенства. У спільній молитві та скорботі вони віддали останню шану воїну, який поклав своє життя за свободу і незалежність України.
У Юрія Луханіна залишилися дружина Світлана, доньки Дарія та Катерина та мама Людмила…
Співчуття рідним та близьким Юрія Луханіна.
Вічна пам’ять Герою!












