Попрощалися з воїном 12 червня у Тернополі.

«Юрій Васильович із перших днів повномасштабної війни став на захист рідної землі. Служив головним сержантом п’ятої стрілецької роти другого стрілецького батальйону 105-ї окремої бригади територіальної оборони, сумлінно виконуючи свій військовий обов’язок та залишаючись вірним присязі до останнього», - поділилися у Великоберезовицькій громаді.

4 червня 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Лютівка на Харківщині воїн зазнав важких поранень. Попри зусилля медиків, 6 червня його серце зупинилося у військовому госпіталі.

Попрощатися з Героєм прийшли його рідні, друзі, сусіди, колеги, бойові побратими, представники влади та духовенства. У спільній молитві та скорботі вони віддали останню шану воїну, який поклав своє життя за свободу і незалежність України.

У Юрія Луханіна залишилися дружина Світлана, доньки Дарія та Катерина та мама Людмила…

Співчуття рідним та близьким Юрія Луханіна.

Вічна пам’ять Герою!