Це місто можна зібрати докупи долонями як деталі конструктора "lego", заховати собі у кишеню чи в сумку і завжди носити з собою. Його компактність і впорядкованість є гарантією того, що для складання цього конструктора не знадобиться інструкція. Бо все стає само собою зрозуміло коли починаєш із центру. Хоча, можливо, це так тільки здається. 1. Від одного краю міста до протилежного можна пройти рівно за годину або, дивлячись які початкові і кінцеві пункти обрано, за годину і 10-20 хвилин, не більше. Але за умови, якщо рухатись в ритмі двох середніх кроків за секунду, оминати переходи з інтенсивним рухом і світлофорами і скорочувати шлях, ідучи через двори будинків. Така компактність цього міста дозволяє у вільний час не тільки потренувати серце, а ще й зекономити на маршрутках чи тролейбусах. Головне знати різні шляхи, але 2. здається, що у цьому місті неможливо заблукати. Кожна невідома вулиця, не важливо в якому напрямку завжди швидше чи пізніше виведе на всім знану і раніше ходжену. Хоча саме у таких випадках розумієш скільки доріг і провулків ти ще не знав і не бачив у цьому місті. 3. Це місто має серце. Звісно ж, можна сказати, що всі міста мають свої серця, так є. Але серце для цього міста є водночас і його мозком, легенями, очима, вухами, і навіть печінкою. А таке не обов’язково властиве всім містам. Хоча серце вже старе, як саме місто, та про нього усі найбільше дбають, а, значить, організм функціонуватиме добре. 4. У цьому місті пахне річкою. Особливо посеред осені і на початку весни. Той запах нагадує про вибраність цього міста, якому судилося вирости на шляху потоку, що вливається у тепле море, а далі хвилями губиться у чотирьох океанах.   5. Це місто майже не має секретів. Все, що можна про нього дізнатися лежить на поверхні (хіба трохи під землею), на виду. Варто тільки придивитися, прислухатися. Може саме за відвертість і простоту це місто просто хочеться любити?