У ці передсвяткові грудневі дні, які знамениті цього року відсутністю снігу, часто доводиться чути, що через це і немає відчуття зими, немає новорічного настрою і т. п.... От халепа, багато з нас й справді неодмінно пов"язують такі речі як Новий рік, день святого Миколая, Різдво з таким природнім явищем як сніг. Ми звикли до властивостей сезонів як до шпалер у власній кімнаті. Тому зима для нас повинна бути зимною і сніжною, весна - теплою і квітучою, літо - спекотним і час від часу дощовим, осінь - прохолодною, теж дощовою і, навіть, золотою. Але це вже мабуть стало родзинкою сезонної погоди - бути не такою, якою всі її хочуть бачити. І в цьому немає нічого поганого, хіба що зміни клімату на планеті стають майже невідворотними і те, що це таки дратує.  "Подивіться у вікно, як у таку погоду може бути передноворічний настрій, яке тут відчуття свята?" - часто можна почути від знайомих. Мені хочеться запитати: а що, святом для вас є сніг? Ну ні, почую у відповідь, але без нього якось не так. І небагато знайдеться людей, які у таку погоду будуть щиро радіти очікуючи наближення свята. Так, особливістю зимових свят на відміну від інших у році, є їхня втаємниченість, загадковість, казковість, відвертість і щирість. Дива наступають самі собою. Миколай кладе подарунки коли всі на нього чекають але сплять. Новий рік починається непомітно, не чекаючи офіційного привітання президента. Ісус народжується, коли на пебі з"явиться перша яскрава зірка... Можливо сірість і вологість цих грудневих днів дає нам нагоду задуматися наскільки ми є готовими до справжніх див цієї зими. Не варто нарікати і розчаровуватись. Свято наступає для людини тоді, коли вона живе в його очікуванні, коли віра в диво є настільки сильною, що будь-яка погода не завадить йому відбутися.  Тому, хочеться щоб більше ми думали про саму квінтесенцію свята, а сніг ще обов"язково буде!