Своє невдоволення з цього приводу у соціальній мережі висловив екс-начальник управління освіти Тернопільської міської ради, а сьогодні директор Тернопільського навчально-виховного комплексу «Школа-ліцей № 6 ім. Н. Яремчука» Олександр Остапчук.

«Таки прославляємо брутальщину в Тернополі, надаючи особливого статусу пісні «Файне місто Тернопіль». Так, назва - супер, але ж прочитайте слова цієї пісні! Невже ми такі, як би підібрати слово, «безмозглі». Як можна пропагувати таке: «Я мав 17 років, я вчитися не хтів, я втік від мами й тата, я болт на все забив. В Тернополі торчав, катав у ширку дімідрол,… Я там зустрів чувіху, їй шістнадцяти не було, зовсім малолєтка, а в ліжку як акула......» навіть в пам’ять про автора не можна таких слів вчити. Ми розуміємо, що автори ідеї про цю пісню «забили» на культуру і болт, і клепку, і все, що можна. Тільки не кажіть, що це ми хочемо подякувати автору Кузьмінскому за вдалий вислів. Про цю пісню ми взагалі не повинні згадувати, оскільки вона аморальна. А як ми б’ємо себе в груди, коли мовимо про українську! Ганьба! Не можу стримати розчарування «культурними» діячами. Вибачте», - йдеться у повідомленні.

До слова, у одному із інтерв’ю «Високому Замку»  керівник гурту «Брати Гадюкіни» Сергій Кузьмінський на запитання «А знаєш, що пісня «Файне місто Тернопіль» стала неофіційним гімном міста?» щиро відповів: «Якби знав, що так станеться, написав би пристойніші слова. Паскудна пісня, мушу сказати…».

Також, як вважають дослідники творчості «Братів Гадюкіних», Тернопіль у пісні – лише фон. «Файний». – ось і вся характеристика міста. Натомість Сергій Кузьмінський через своєрідну естетику рафінованого стьобу вивів на сцену образ такого собі «рогуля», антигероя – хлопця, вихованого в умовах радянської дійсності та суцільної русифікації, який опинився на узбіччі життя. Цей стьоб тоді сприймався як певний протест… Вийшла пісня-іронія чи пісня-висміювання… Натомість сьогодні композиція отримала друге життя, а слова «Файне місто Тернопіль» просто витягнуті з контексту.

До речі: Рагуль (рог, рогуль) – «сільський житель» в українському молодіжному та кримінальному сленгу – одне зі зневажливих прізвиськ українців, яке вживали в Галичині деякі росіяни з 1960–х років. У ширшому розумінні – малокультурна людина. Рогулізм – прояв самовпевненої малокультурності.