Новий сільський голова колективне майно зареєстрував, як  «безхазяйне». Ошукані пенсіонери не знають, де тепер шукати правди.

Пані Марія показує скалічені ноги і емоційно розповідає про проблеми громади села Жеребки. Зараз їй 77 років, 40 років життя пропрацювала у колгоспі дояркою, робота забрала здоров’я. У колгоспі в неї немала частка майна, яку забрати неможливо. «Колгосп дав карточки, а він тримав в сейфі. Тепер не відібрали, а він то все майно забрав до себе до сільської ради і передав в район чи де. Не знаю, де він то подів. А нам не дає» - каже пенсіонерка Марія Музика.

Така ж проблема у багатьох односельців. За словами людей, попередній сільський голова підготував усі необхідні папери для розпаювання, але з новим керівником – Анатолієм Дідухом документи людям до рук так і не потрапили.

«Там потрібно було підписати, печатку прибити і роздати людям ті всі майнові сертифікати. – каже колишній депутат сільради, пайовик Олександра Чайка. –  Він тих сертифікатів за чотири роки, відколи він головою, не зробив. А тепер каже, що вони не дійсні вже. А чого вони були не зроблені, як він но став на голову сільради?».

Про те, що колгосп більше не належить громаді, люди дізналися з газети, а не від сільського голови особисто. Щоб вижити в селі – здають в оренду земельні паї. Так само хотіли вчинити і з майновими. Але без документів – це неможливо. Люди – обурені.

«Щось в’їлися на того нашого інвестора, доїдають його, чого? За те, що він тово зберіг? Якби він був того не взяв… тут був ще інвестор німець якийсь, він то всьо поремонтував, придбав. А якби він був того не взяв, то вже були б рознесли, так як тут була така велика ферма, всьо порозтаскували по цеглині» - каже пенсіонерка Броніслава Здир.

Староста села Жеребки Анатолій Дідух спершу погодився зустрітися і пояснити ситуацію. Однак, на зустріч не прийшов. А перед журналістами приміщення сільської ради і зовсім зачинили на обідню перерву, яка тривала до кінця робочого дня.

У Підволочиській селищній раді, до якої відноситься громада села Жеребки, про конфлікт знають. Однак, коментують неохоче. Мовляв, з нікому не відомих причин це єдиний колгосп у Західній Україні, який не розпаювали. Тепер це можливо зробити лиш в судовому порядку. І боротися за права має товариство «Дзвін», яке є правонаступником колишнього колгоспу. «Найперше – звертатись до товариства «Дзвін», щоб вони визнавали право власності на це майно. Якщо вони визнають в судовому порядку, що це є власність «Дзвону», відповідно ми присвоїмо адресні номера, вони виготовляють технічну документацію і проводять розпаювання» - радить юрист Підволочиської селищної ради Інна Андраш.

А отже, виникає замкнуте коло. Інвестор, який орендує майно колгоспу більше десяти років, каже – радий би допомогти людям з документацією. Але у Підволочиській селищній раді йому не хочуть надати адресу будівлі.

«Ми є орендарями цієї землі та майна більше десяти років, несемо витрати з його утримання у належному стані. Здійснили необхідні покращення. При таких обставинах у колишнього виконкому не  було жодних підстав виносити питання про безхазяйність майна, оскільки не було жодної загрози його обвалу та знищення. Слід зазначити, що у 2000 році згідно законодавства був підписаний договір про спільне володіння між власниками майнових паїв КСП «Медобори», правонаступником якого є сьогоднішнє ТОВ «Дзвін». Уповноваженим від спілки власників паїв був визначений Чорний Ігор Миколайович. Про це йому була видана довіреність, яка була завірена сільською радою, на управління майном. Тобто, органам місцевої влади було добре відомо, що майновий комплекс має власника. На підставі цієї довіреності ТОВ «Дзвін» укладав договори з різними організаціями про оренду цього майна. Ці ж договори завіряв тодішні сільські голови своєю печаткою.

На сьогодні, за свій рахунок ми готові зробити проект на землю, але без номера на будівлі ми не можемо цього зробити. У сільській раді нам нічого не можуть відповісти і постійно затягують цей процес. – пояснює засновник ТОВ «АНТІН» Юрій Бойко. – Є в них велике бажання це майно забрати на баланс селищної ради. Я вважаю, що це неприпустимо. Бо це є власність не їхня, це є власність людей».

Якщо інвестору не вдасться побороти бюрократичну машину до 15 жовтня – майно таки стане комунальним, і тоді люди залишаться вже без жодним прав на свої майнові паї.