Наталія Горайська: «Я не дозволила Барні підходити близько до тіла мого чоловіка, тому що він лицемір і злодій!»

Понеділок, 14 березня 2016 11:06
Мужній вчинок цієї жінки побачила та ще досі обговорює не Тернопілля, але ледь по всій Україні.

Наталія Горайська прогнала із зустрічі тіла свого, загиблого на війні, чоловіка Юрія голову ОДА Степана Барну і керівника Збаразької РДА Анатолія Качку.

Вона не дозволила зробити черговий піар людям, які попередньо намагалися очорнити та оббрехати її чоловіка.

На жаль, посадовці так і не змогли дати відповіді щодо ситуації на збаразькому кільці.

Сьогодні минуло девять днів з часу трагічної смерті Юрія Горайського. Пані Наталя у ексклюзивному інтерв’ю «Тернополянам» пояснила, що ж спонукало її, до того непублічну особу, піти на такий крок. Вдова розповіла про стосунки свого чоловіка з Степаном Барною та його командою.

Розпочала Наталя Горайська з розповіді про свого чоловіка.  

- Мій чоловік (як би це пафосно не звучало) - найкращий!, - розпочала пані Наталя. - Патріот, та козак в душі. Він підкорив мене своїм благородством. Для мене він завжди був лицарем, вищим від всіх – порядність, суміш доброти і сили, чоловіча впертість та благородство. Він мене захоплював, з такими людьми жити не просто, адже, на скільки вони благородні – на стільки й імпульсивні. Він був гордим, високим в своїх намірах, думки в нього були чисті. Він ніколи не тримав зла і не ображався, дуже легко сходився з людьми. Умів нівелювати сварки між товаришами. У людях бачив тільки гарне, дуже хороша людина. Багато читав, особливо нашу історію, починаючи з трипільської культури. Його цікавила земля, де він народився і живе. Багато розповідав дітям про Батьківщину. Він себе ототожнював з Україною. Також був обізнаним на різні теми: зброя; все що стосується військової справи; тактики; стратегії; війни, що відбувалися у світі -  аналізував все це. Хоча в армії він не служив, але відколи ми разом завжди вивчав цю тему.

В свій час він працював в російській фірмі в Києві, хоча він прекрасно володів російською, але принципово спілкувався зі всіма росіянами українською, говорив їм, що вони москалі, що вони повинні вчити українську мову, адже, працюють на Україні. Усі 20 років спільного життя, він був, якщо можна так сказати, справжнім бандерівцем.

«Його робота говорила сама за себе!»

- Зі всіма позитивними рисами пан Юрій у 2014 році пішов у політику. Ви обговорювали у сім’ї такий його крок?

- Звісно обговорювали. Ми знали, що достатку воно нам не принесе. Юра хотів дійсно щось зробити, (і може виглядати, що я так захищаю свого чоловіка) але він хотів зробити для свого міста щось гарне, безкорисливо. Він попередив всіх, що на цій посаді, якщо йому будуть давати якісь накази з якими він не згідний, протизаконні - він їх виконувати не буде. Дозволяв собі відмовляти всьому, що для району не було вигідним.

Юра ніколи не хотів бути бюрократом чи державним службовцем. Він не планував йти на цю посаду, але громада попросила його виконувати цей обов’язок. Все відбулося дуже швидко і не було змоги довго все обдумувати. Йому запропонували, а за декілька днів він вже проходив консультацію в обласного голови, пішла процедура співбесід, подачі документів і т. д.

Зізнаюся, він не знав, що йому робити, коли він прийшов на цю роботу. Просто взяв і почав дивитися, що треба там, а що там. Вчитися йому допомагали заступники, допомагали всі керівники відділів. Він нікого не виганяв з роботи, не ставив своїх людей на посади.

Та і його реальна робота говорила сама за себе. Він боровся за рівні дороги; за садочки та школи, міняв там вікна домовлявся з виробником за найдешевші ціни, щоб якісні вікна виходили втричі дешевше, ніж рахувала попередня влада рік перед тим. Він переймався, наприклад, за будинок культури, чи як всі школи перевести на індивідуальне опалення.

По-трохи вчився, та за 11 місяців не реально осягнути весь район, всюди потрапити, все промоніторити. Але всі люди, що до нього зверталися, з будь-якого села, з будь-якого садочку чи школи - не відмовляв в допомозі нікому. Якшо була проблема, то вони її вирішували, намагалися скоротити витрати, які не приносили доходу, щоб не викидати гроші на вітер.

- Розповідав Юрій про спілкування з вищим керівництвом, чи були конфлікти?

- Коли працював головою адміністрації, проблем з керівництвом в нього не було зовсім.  Юра не мав зв’язків в державній службі, ніхто спину йому не прикривав, але й ніяких палок в колеса не ставив. На скільки я пам’ятаю, з тодішнім головою ОДА Олегом Сиротюком і його заступником Іваном Крисаком  - проблем в спілкуванні, в роботі абсолютно ніяких не було.

Проблеми виникли, коли деякі люди лобіювали просування певних елементів на керівні посади. Наприклад, на посаду головного лікаря нашої районної лікарні. Тоді, Юра в дуже грубій формі відмовив, сказав, що такого не буде! Тобто, не професійні люди не будуть очолювати лікарню чи будь-який інший орган. Через це конфлікт виник з нинішнім керівництвом.

«Барна вимагав призначити «свого» головлікаря і мій чоловік послав його у грубій формі дуже далеко!»

- Чи можете розповісти про стосунки Юрія Горайського зі Степаном Барною?

- Я не знаю, чи повинна це говорити, чи ні! Мабуть - ні, але після того, як ім’я мого чоловіка було спаплюжено, то я маю моральне право розповісти! Барна дозволив собі приїхати на зустріч тіла мого чоловіка. Він знав хто це такий, він знав ставлення чоловіка до нього. І це не через те, що його звільнили, а через те, що п. Барна в телефонній розмові з моїм чоловіком просовував своїх непрофесійних людей на певні посади. І коли мій чоловік в грубій формі (всім близьким до влади людям це відомо) послав його дуже далеко, то, відповідно, це вже був конфлікт інтересів. Це було до того як п. Барна став головою облдержадміністрації, а був ще нардепом. На той час вони вже не спілкувалися, тому, що Юра не погоджувався на те, щоб будь-кого просували на будь-які посади. Йому намагалися просунути заступника, зовсім не професійну, бездарну людину. Потім відбулася ситуація з головним лікарем.

Юра нікуди не ставив своїх людей. Якщо потрібно було ставити кудись керівника, він питався в людей, котрі там працюють, кого би вони хотіли бачити на цій посаді, дивилися на історію людини, біографію, хто вона і чого досягла.

gorayska14 03 16

- Тобто, нерозуміння між Горайським та Барною почалося ще до приходу останнього на посаду голови ОДА.

- Коли п. Барна став головою ОДА, він повинен був звільнити Юру з роботи, тому що це його право і кожен очільник ставить своїх людей по районах. Це не є виборча посада - це представники президента, які будуть дотримуватися лінії президента.  Але приїхали члени громади просити, щоб Барна залишив мого чоловіка на посаді. Сказали, що їм підходить така людина як Горайський і вони хочуть,  щоб він залишився. П. Барна вислухав і сказав, що вони це врахують. Після цього відбувалися ще певні переговори.

Щоб делікатно пояснити, чому мені ця людина (Степан Барна, - авт.) неприємна, наведу приклад: одного разу на прийом до губернатора викликалися голова районної ради, голова адміністрації. Вони очікували цілий день в прийомній, щоб їх впустили. Мабуть, варто зазначити, що тогочасний керівник райради, людина старшого віку, в якого болять ноги,  від ранку до вечора сиділи і чекали на прийом (це чиновники вищого рівня, району очікували коли їх приймуть). Тобто, були такі моменти приниження , коли п. Барна показав своє відношення до людей.

Юрі зі сторони п. Степана було обіцяно, що його кандидатура і кандидатура п. Качки буде подана в адміністрацію президента для проходження співбесіди. Тобто, дві людини повинні були їхати і проходити співбесіду.

У результаті, Юру на співбесіду не випустили. А поїхати мій чоловік не зміг тому, що для того, щоб покинути область йому потрібен дозвіл голови обласної адміністрації. Такого дозволу йому надано не було - це єдина претензія, причина, чому я казала тоді на збаразькому кільці, що не хочу і ноги його бачити. Але це показує нам, що це брехлива і лицемірна людина, адже він міг просто відмовити, сказати, що ти мені не підходиш, в мене зовсім інші плани роботи , ти не такого типу працівник який буде виконувати мої всі доручення, я тебе звільняю. Все чесно в очі сказати і на тому кінець.

«Його мучило, чому люди можуть себе так поводити і це їм сходить з рук»

- Варто уточнити, чому ж, на вашу думку, Барна злодій і лицемір?

- У мене як в звичайного, простого громадянина, є претензії до голови ОДА. Я не згідна з поведінкою теперішньої влади. Та у суд подати не можу. Я не можу вимагати там справедливості, тому, що для того, щоб подавати в суд потрібні докази. А щоб мати докази, треба мати документи, де написано, що вони крадуть і скільки вони крадуть. Цього мати ми не будемо, адже,  це все гарно прикрито, гарно розписано і завуальовано. Але, як звичайний громадянин в демократичній країні, можу сказати, що всі звичайні люди знають на скільки знахабніла ця влада в період війни. У період, коли старенькі бабусі приносять останній шматок мила, долучаються, допомагають військовим чим можуть! В такий тяжкий час, коли немає грошей, треба економити, вони дозволяють собі красти в таких розмірах. Робити по району, наприклад, по нашому, певний благоустрій чи робити певні блага людей значно завищеним коштом, що воно не виправдовує себе. Ми не доведемо, що вони вкрали гроші, але ми знаємо чітко скільки це коштує, і ми знаєм за скільки це можна зробити. Через це в мене претензія.

Я б хотіла, щоб ця фраза десь прозвучала - я не хотіла дозволити п. Барні підходити близько до тіла мого чоловіка, тому, що він лицемір та злодій!

- Як пережив ваш чоловік звільнення і як ставився до того, що відбувається?

- Через звільнення Юра не переживав. Навіть якби його не звільнили, йому б важко було працювати з таким обласним головою. Він не виконував би його завдань. Мій чоловік ніколи б не переступив через закон. Він не страждав через те, що його звільнили, його тільки мучило, чому люди себе можуть так поводити і це їм сходить з рук.

- Корупції ще ніхто досі ніхто не викорінив. Були, напевне, випадки коли і пану Юрію пропонували хабарі чи відкати?

-Він не приймав нічого взагалі. Йому пропонували хабарі неодноразово, але це було категорично. Був випадок, я не буду озвучувати імен, коли до нього прийшли з подібною пропозицією. Він вигнав ту людину. З тією людиною не вітався, згодом, і всіх попередив про такий прикрий випадок. Не приймав навіть цукерки чи шоколадки, не святкував своє день народження, не приймав подарунків, заборонив будь-які святкування на роботі, казав, що в такий період - це абсолютно не припустимо! Їздив на своїй приватній машині і заправляв її своїм бензином, беручи гроші з власних заощаджень! При офіційній зарплаті голови РДА у 2000 гривень, людина, яка немає власних збережень, яка немає певних досягнень - не може йти чесно працювати на цю роботу, тому, що їй потрібно красти для того, щоб за щось прожити, вижити.

продовження інтерв'ю читайте пізніше...

 











Авторське право, копіювання інформації тільки за умов прямого посилання на сайт першоджерело.
"Тернополяни" – незалежний інформаційний ресурс, завдання якого – надавати об’єктивну та оперативну інформацію про життя Тернопілля. Наш гасло «Про тернополян і для тернополян».