До початку війни чоловік працював механізатором у місцевому колгоспі. Потім служив у Шумському ТЦК, а згодом - вже на Донеччині. Там був вправним солдатом, навідником зенітного взводу кулеметної роти. За весь час мав лише кілька недовгих відпусток. Його серце зупинилось 13 листопада.

У п'ятницю його родичі, друзі та односельчани зібрались разом, щоб живим коридором провести Героя у вічне царство. Поховали військового у рідній Радошівці, з усіма почестями. Без Сергія залишились дружина, діти та маленька внучка.

Вічна пам'ять воїнові!