Життя 56-річного воїна Шепетя Михайла Яковича (02.02.1968 р.н.) обірвалося 26 липня 2024 року під час виконання бойового завдання на Харківщині.

У боротьбі з російськими окупантами Михайло Шепіть пожертвував найдорожче – власне життя, мужньо обороняючи Україну до останнього подиху. Був сміливим і рішучим воїном, справжнім патріотом, сержантом, командиром бойової машини, командиром відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону в/ч А4667.

За словами рідних, Михайло був дуже доброю та чуйною людиною. Завжди привітним, щирим та усміхненим. Любив книги і життя, був дуже розумним та мудрим чоловіком, якого поважали. Допомагав усім, хто потребував підтримки, дбав про близьких, друзів та побратимів. Був надійною опорою для сім’ї, чудовим чоловіком та люблячим батьком, завжди оберігав свою дружину та доньок, пишався їхніми здобутками.

Підтримував дочку Ельвіру, яка вирішила стати поліцейською та вступила до Вінницького вищого професійного училища Департаменту поліції охорони.

 «У серцях людей, які знали Михайла Шепетя, залишаться теплі спогади про нього. Цього чоловіка поважали і любили всі. Завжди усміхнений і життєрадісний, добрий і привітний, він дуже любив дружину, доньок, завжди поспішав додому, до своїх дівчат, завжди був поруч із ними, був причетним до всіх подій у їхньому житті. На його надійних плечах тримався світ його родини. Любив людей, мав багато друзів, нікому ніколи не відмовив у допомозі, нікого ніколи не образив. Ельвіра – гідна донька свого батька», - поділилися в управлінні поліції охорони в Тернопільській області.

Похоронили захисника України на Алеї Героїв у Тернополі.

Висловлюємо співчуття рідним та близьким воїна.

Вічна пам’ять Герою!