Зокрема відкрилася виставка авторських ляльок  «Лялькоміфи» мистецького гурту «Леля» з міста Кременець. Захід приурочили до Міжнародного дня захисту прав дитини, який щороку відзначають у перший день літа.

«Ідея створення гурту лялькарок зародилася ще у 2020 році, поштовхом став фестиваль «Лялькове диво», який відбувся у Кременці. У наступні роки активно обговорювався цей задум, але війна змусила майстринь відкласти реалізацію даного проєкту. І тільки у 2023 році, а саме 21 березня у Міжнародній день лялькарів, відбулася презентація гурту лялькарок «ЛЕЛЯ» втіленим першим проєктом «Боже, як болить…»», - розповіла завідувачка відділу науково-просвітницької роботи Оксана Гулик.

У складі гурту об’єдналися майстрині лялькарства – Олена Локатир, Лілія Фурсик, Марія Швед, Любов Захарків, Людмила Блищак та Лідія Лапка.

Мета мистецького гурту – щороку в день лялькаря презентувати новий проєкт авторських тематичних ляльок. У першому проєкті – «Боже, як болить…» – лялькарки представили роботи, які розкривають тему болючих наслідків, що несе українському народові розпочата росією війна. Творча натура кожної авторки по-своєму відчуває біль війни, тому всі свої емоції передають через виготовлену ляльку.

Цьогорічна тема виставкового проєкту – «Лялькоміфи».

«У цьому проєкті лялька представлена таємнича і загадкова, як темна ніч та ясне небо. Це про давні міфи та легенди, що жили серед наших предків. Це персонажі чарівних істот українських міфів очима лялькарок. Це спадок, що отримають наші нащадки, це спадок, що отримали ми від своїх предків», – розповіла ідейна засновниця гурту, майстриня лялькарства Олена Локатир.

У давнину в людей було зовсім інше уявлення про побудову всесвіту та природні явища. Намагаючись пояснити незрозумілі явища, вони звертались до релігійно-міфологічного осмислення. Це могло проявлятися у фетишизмі – тобто поклонінню предметам неживої природи, анімізмі – наділенню душею тварин чи природних явищ та в інших формах первісних вірувань.

«Українська міфологія, як в дохристиянські часи, так і після них, була сповнена найдивовижнішими легендами, казками та міфами. Надзвичайні істоти, за переказами предків, населяли кожен куточок рідної землі: від будинку до озера, від лісу до болота – все було наповнено добрими чи злими потойбічними силами. Ці легенди про міфічні істоти, хоч і дещо трансформованими, та все ж дійшли до наших часів», - пояснила Оксана Гулик.

У відвідувачів буде гарна нагода познайомитися із міфічними ляльками, які експонуються на виставці:

Дрімка – добрий вечірній і нічний дух. Це турботлива бабуся з лагідними руками, яка приходить до дітей та співає їм колискові.

Леля – богиня закоханих молодих пар, є джерелом любові для люблячих сердець. Заступниця молодих дівчат.

Берегиня – мати всього живого, первісне божество, природи та добра, богиня захисту людини від усілякого зла, а особливо маленьких дітей.

Мокош – богиня долі, удачі, покровителька вагітних. Опікується прядінням та ткацтвом, домашнім господарством.

Яблуниця – лісова мавка, котра мешкає в яблуні. Серед сестер мавок вона найбільш прихильна та щедра до людей.

Лада – богиня любові, злагоди, гармонії світового порядку і благополуччя. Вона також є богинею весни, кохання та шлюбу, покровителька жіночої вроди і краси, щасливого подружнього життя.

«Виготовлення ляльок – це мистецтво, що потребує від майстра глибокого розуміння пластики, кольору, текстури та психології. Лялькарі здатні створювати персонажів, які здійснюють подорож через час і простір, співають, танцюють, сміються та плачуть. У кожну ляльку вкладено творчість мисткинь, яка зачарує глядачів», - поділилася Оксана Гулик.

Усіх охочих запрошують поринути разом із міфічними ляльками у світ дитинства, музики, танцю та краси.

Діятиме виставка до 30 червня 2024 року.