Зокрема мова йде про рибу підуст, яка водиться у річці Дністер.

За словами начальника Державного агенства рибного господарства в Івано-Франківської області (рибоохоронного патруля) Любомира Стрембіцького, у 2021 році почалась масова поява водоплавних птахів – бакланів великих (корморана).

«Підуста доволі ще багато, він основна риба Дністра і його притоків. Від весни до осені виблискує сріблястими боками на перекатах, де харчується «травою», зішкрібаючи її з каміння, малюючи рильцем «візерунки». Пройшло три роки, підуст з основної риби Дністра став рідкісною, навіть дуже рідкісною! Чисельність його невпинно і стрімко скорочується», - зазначив фахівець Любомир Стрембіцький.

За його словами, занесення підуста до Червоної книги України зовсім не дало жодного ефекту.

«Більше того, занесення підуста до Червоної книги України, навіть в жодному випадку, не покращило хоч чимось ситуацію. Міндовкілля за три роки не спромоглося «вродити» будь яке відшкодування за знищення цієї риби... Чи спіймав порушник одну, чи 100 – відшкодування шкоди становить «нуль». Та не браконьєри і не браконьєрство, не рибалки і навіть не забруднення води привело до значної втрати чисельності цієї риби – причина в іншому, а саме в масовій появі нетипового пернатого рибоїда – баклана великого (корморана ). Що робити з цією «доброю пташкою»? Як на мене, ліквідувати загрозу можна лише комплексними мірами», - пояснив Любомир Стрембіцький.

Чоловік наголосив, що баклана великого варто віднести на всій території правобережної України до особливо небезпечних шкідників, які підлягають круглорічному відстрілу або ж ставити пастки чи визначати місця його гніздування, щоб попередити розмноження.

«Проблема баклана великого стоїть надзвичайно гостро не лише в Україні, а й у світі, тому петиції і листи на Міндовкілля мають бути. Чим більше шуму, тим більше ймовірності, що за вирішення проблеми візьмуться на державному рівні», - наголосив Любомир Стрембіцький.