"Святвечорів у нас два – Різдвяний і Хрещенський (Навечір՚я Різдва Христового і Навечір՚я Богоявлення). Обидва ці дні окреслюють особливий час приготування до великих свят, означають переддень церковного торжества. Різдвяний та Хрещенський святвечори є дуже схожими за богослужінням, адже до другої половини ІV століття святкування Різдва Христового і Богоявлення на Сході звершувалося в один день. А потім святкування події Різдва Христового було виокремлене і перенесене на інший день з метою підкреслити значення народження по плоті Сина Божого", - відзначили у ПЦУ. 

Ці святвечори схожі не лише за богослужіннями, а й за традиціями: віряни дотримуються посту, після богослужіння збираються усією родиною на святу вечерю, неодмінним атрибутом якої є кутя.

В ці дні було прийнято ходити на гостини, аби привітати знайомих і сусідів зі святом, зокрема через колядки і щедрівки.

"Але Навечір՚я Богоявлення має унікальну особливість: в цей день, після Божественної літургії, священнослужителі звершують особливий Чин великого водосвяття. За церковним уставом, цей чин звершується лише двічі на рік з нагоди Хрещення Господнього: у Хрещенський святвечір і в сам день свята Богоявлення. Ця освячена під час виголошення особливих молитов вода зветься агіасмою – великою святинею, хрещенською, або богоявленською святою водою. Вона є носієм благодаті Божої та вшановуються і вживається відповідно. Повернувшись із храму, вірні окроплюють святою водою власні оселі та рідних, споживають її з вірою на зцілення душевних і тілесних хвороб", - розповіли священники. 

5 січня, у Навечір՚я Богоявлення, освячення води звершується зазвичай у храмах, а наступного дня, 6 січня – також і на відкритих водоймах чи джерелах.

Це теж пов՚язане із давньою традицією: у минулому в Навечір’я Богоявлення звершували хрещення оголошених – тих, хто готувався прийняти Таїнство Хрещення.

А Єрусалимська Церква встановила традицію на Богоявлення звершувати урочистий хід на річку Йордан і освячувати воду там – на спомин про подію Хрещення Спасителя.

"Тому нині ми звершуємо Велике водосвяття двічі. Але вся освячена вода в ці дні є агіасмою, великою святинею. Нехай вона допомагає нам у нашому очищенні, оновленні та освяченні, щоб отримати благословення Господнє у цьому житті та осягнули блаженне життя у вічності", - підсумували в ПЦУ. 

За світлового дня не можна нічого їсти. Коли зійде перша зірка потрібно випити водохресної води, попередньо освяченої в церкві і тоді сідати за вечерю.

На столі мають бути лише пісні страви. Як правило, готують сім страв, але можна і більше (9 або 11), головне, щоб їхня кількість була непарною.

Обов'язково на столі має бути кутя.

Для голодної куті зерно потрібно варити тільки на воді, не можна додавати масло чи вершки. За бажанням наші предки підсолоджували медом. Також у залежності від традицій додають узвар, родзинки, мак, горіхи та сухофрукти.

Узвар - солодкий відвар, який готують сушених фруктів і ягід традиційно подають до столу на Голодну кутю. Основа напою – це суміш засушених фруктів: яблук, груш, абрикосів, вишень, слив тощо.

Пісний борщ - він має бути приготовлений без бульйону та м'яса. Деякі господині додають до нього квасолю, гриби або так звані грибні вушка – невеликі пельмені із тіста з грибною начинкою.

Вареники - головне правильно – вони повинні бути пісні. Щодо начинки, то все залежиться від регіону та смакових вподобань. Це може бути капуста, гриби, картопля та навіть мак.

Голубці з овочами та рисом - начинка для пісних голубців може бути будь-якою. Крупу беріть таку, яка смакує вам найкраще – пшоно, перловка, гречка, рис, ячмінна тощо.

Пампухи - пампухи є традиційною солодкою стравою святвечірнього столу. Здобні, пухкі і солодкі, з різними начинками – саме з ними асоціюється цей особливий вечір.

Можна також подавати - рибу, гриби, грибну підливку, та бутерброди з рибою чи на сучасний лад з ікрою.