Голова Заводської селищної ради Людмила Павлінська зібрала виконком та, не порадившись з батьками й педагогічним колективом, – відмінила основи християнської етики.

Про те, що в освітньому закладі більше немає предмету про релігію, люди дізналися  перед початком нового навчального року. Та й сам о. Любомир зі здивуванням дізнався від людей, що більше не викладає в школі. Миритися з цим не стали – звернулися до депутатів з проханням відновити уроки в школі. 31 серпня було скликано позачергову сесію селищної ради, де першим на розгляд поставили це питання.

Цікаво, що за декілька хвилин до її початку селищна голова запропонувала депутатам  поспілкуватися про викладання «Основ християнської етики» в школі.

«Спалахнула дискусія. Павлінська билася в груди, мовляв, не її то ініціатива, а нового директора, до слова, – її ж протеже. Не відає чоловік, що робить. А вона – відає. Відмінивши «Основи християнської етики»  – економить 55 тисяч в рік на оплаті священику-викладачу о. Любомиру. Аргумент не з найсильніших. Та й священик зазначив, що ладен безкоштовно працювати», - розповідають у фракції ВО «Свобода».

Втім, гроші на оплату праці йому знайшлися. Одразу після того, як депутати запропонували скерувати йому на зарплату кошти з бюджету, які голова селищної ради приберегла для себе й виконавчого апарату, як доплату до своєї зарплати за особливо високі заслуги.

«За рік це – майже півтора мільйона. З них отих 55 тисяч гривень якраз і можна взяти на зарплату священику». Пропозиція, схоже, створила справжнє диво. Голова селищної ради взяла перерву, а опісля неї заявила: скликала виконком, гроші знайшлися, «Основам християнської етики» бути. Питання з порядку денного зняли. На зарплату о. Любомиру, з’ясувалося, Павлінська відщипне з коштів які вдалося зекономити на енергоносіях. Питання: чому було так не зробити раніше?!», - каже депутат Заводської селищної ради від ВО «Свобода» Василь Кушнір.

На жаль, одноосібне ухвалення рішень, що не піддаються логіці й суперечать інтересам громади, – не рідкість для голови Заводської селищної ради. Школа найбільше страждає від них. За крайні роки змінився вже енний директор. Досвідчені педагоги звільнилися, або їх звільнили. Якість освітніх послуг значно знизилися. А батьки почали переводити дітей до інших шкіл Чортківської громади. Але селищна голова жаліє не за дітьми, а за мільйонами гривень освітньої субвенції, що втрачає через їх переведення.