Олексій Процайло – аспірант ТНМУ заочної форми навчання – наприкінці червня був мобілізований як військовий медик до лав Збройних сил України. На початку липня він почав виконувати свої обов’язки безпосередньо на фронті.
Олексій Михайлович є військовим медиком з евакуації на Запорізькому напрямку.
В Олексія захист кандидатської дисертації був запланований на грудень 2022 року, але війна внесла у ці плани корективи.
"Батальйон складається виключно з представників Тернополя і Тернопільської області. Наш ротний Тарас тримає порядок і береже особовий склад. Родом він з Овруча. Тарас є справжнім лідером, все тримається на повазі до нього і один до одного, будь-які питання вирішуються спокійно, відповідно хлопці дотримуються дисципліни дуже чітко. Скажу, що всюди відіграє велику роль людський фактор", - зауважує військовий медик.
Населення на цьому напрямку майже все виїхало.
"Одна бабця 70-ти років потім повернулася і попала під обстріл, була важко поранена і її не вдалося врятувати. Сама родом з Івано-Франківщини, виїхала в травні, а потім в серпні чомусь вирішила повернутися і загинула. Ми також тоді дивом вціліли. Це трапилося тоді, коли багато хлопців приходили до нас підзарядити телефони, зайти в Інтернет. Ворог побачив, що є люди, час від часу приїжджають машини. Росіяни подумали, що це важливий пункт і обстріляли. Вони потрапили в чубок хати, заряд здетонував - і нема ні хати, ні бабусі, на превеликий жаль", - продовжує Олексій Процайло.
За словами Олексія, він знаходиться близько до лінії фронту.
"Домедичну допомогу бійці надають самі собі або побратимам безпосередньо на позиціях. Обслуговую свою роту, а за замовчуванням і інші роти. Населений пункт, де розміщена наша станція допомоги, знаходиться дуже близько до лінії фронту. Займаюся евакуацією поранених і наданням їм допомоги. За першим же викликом сідаю в машину і їду. Є ситуації, коли просто нереально доїхати до поранених. Не раз так «насипали», що взагалі висунутися було неможливо. Відповідно тоді артилеристи давали відповідь, ворог затихав і ми мали можливість виїхати та забрати наших хлопців", - розповідає медик.
Пригадує військовий медик, як довелося тікати від фосфорних бомб.
"У мене був випадок, коли довелося втікати від фосфорних снарядів. Я забирав військового з панічними атаками з позиції увечері, дивлюся у вікно машини, а в повітрі уже опускається фосфорне мереживо. Дуже красиве видовище, але насправді це смертельно небезпечна для життя речовина. Ми відразу натиснули на газ і помчали чимдуж", - наголошує Олексій Процайло.
Як відзначає Олексій, ця війна без правил з боку ворога, з використанням всіх видів озброєнь – касетних, фугасних, фосфорних снарядів.
"Росіян щодня гине від 3 до 10 осіб в роті. У нас за весь час мого перебування (від липня до листопада) загинуло всього 8 осіб", - підсумовує Олексій Процайло.
