Про це повідомив заступник міністра освіти Микола Трофименко в інтерв’ю РБК-Україна.

Реформа, що змінює карту вищої освіти

МОН продовжує політику оптимізації, адже нині в Україні понад 120 державних університетів і ще десятки – підпорядковані іншим міністерствам. За словами Трофименка, фінансовий ресурс обмежений, тому держава зосереджує підтримку на тих вишах, які реально розвиваються, оновлюють базу, формують наукові школи та залучають студентів.

Ректори, які роками втримувалися в кріслах, тепер опиняються перед законом, що дозволяє обіймати посаду не більше двох каденцій поспіль. «Ми відходимо від часів, коли ректор 40 років міг бути незмінним символом університету», — каже заступник міністра.

Хто під загрозою серед тернопільських університетів

Під реформу можуть потрапити й університети Тернополя, де частина керівників завершує свої другі строки. Зокрема, зміни можуть чекати на:

• Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського,
• Тернопільський національний педагогічний університет імені В. Гнатюка,
• Західноукраїнський національний університет,
• Тернопільський національний технічний університет імені І. Пулюя.
• Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія імені Тараса Шевченка

Крім цього, частина вишів, особливо менші регіональні або переміщені університети, може опинитися перед викликом фінансового виживання. Через малу кількість вступників у 2025 році їхнє державне фінансування скорочується.

Об’єднання як шанс на розвиток

Міністерство освіти закликає університети самостійно ініціювати об’єднання, щоб зберегти кадри та наукові школи. Такі заклади отримують інвестиції від Світового банку — до 1,5 млн доларів на сучасне лабораторне обладнання.

За словами Трофименка, важливо, щоб регіональна влада також долучалась: «Міста і громади можуть підтримати університети, допомогти з житлом для викладачів, стипендіями, ремонтами».

Демографічний чинник

Головна причина оптимізації — зменшення кількості абітурієнтів. Якщо 25 років тому школи випускали близько 800 тисяч учнів щороку, то нині — лише пів мільйона. Це створює надлишок університетів і брак студентів, що безпосередньо б’є по бюджету вишів.

Після 2026 року система не буде колишньою

У Міністерстві освіти прогнозують, що приблизно 50 ректорів по всій країні втратять посади вже у 2025–2026 роках. Водночас нові вибори відкриють шлях для молодших управлінців і свіжих ідей.

Для тернопільських університетів наступний рік може стати рубіконом: або вони об’єднаються й модернізуються, або ризикують опинитися серед тих, хто не переживе реформу.

Is this conversation helpful so far?