Життя Героя обірвалося на війні у 19-тирічному віці.
«Ц
е дуже сильний біль. Один з наших найкращих випускників… Молодий, красивий, спортивний. Дівчата так і мліли, коли бачили його на спортивному майданчику. Веселий та щирий юнак. Поринув із головою у спорт. Тільки й встигав приносити додому кубки і нагороди за участь у різних спортивних змаганнях. Легка атлетика, футбол, волейбол та баскетбол стали його новою реальністю. Після закінчення школи вступив у наш коледж, адже мріяв стати військовим. Був справжнім лідером в колективі. Ніколи нікого не образив, ви не знайдете людину, яка могла б про нього щось погане пригадати. Таких, як Руслан, небагато. Дуже гірко», - поділилися у Тернопільському коледжі.
За словами педагогів, Руслан завітав у коледж за 2 тижні до початку повномасштабного вторгнення рф в Україну. Ніхто і подумати не міг, що це була остання їхня зустріч.
«У нього було дуже багато планів – вже влітку хотів вступати до військової академії у Львів, хотів стати військовим офіцером. Але 30 квітня 2022 року на Харківщині, внаслідок мінно-вибухової травми наш Руслан героїчно загинув, випускник 37 групи 2020 року, навідник 2 гірсько-штурмового взводу, 1 гірсько-штурмової роти 10 Окремої гірсько-штурмової бригади», - поділилися у коледжі.
Україна завжди була в його серці. Подвиг Руслана Тимофея буде прикладом для учнів, бо вдивляючись в обличчя загиблого Героя усвідомлюємо, що Батьківщина втратила одного з найкращих, найсміливіших, найдостойніших синів.