Чоловік зізнається — отримує моральне задоволення, повертаючи у стрій зброю, яка несе погибель ворогам.
Сам же у стрій Ігор пан повернувся у перший день повномасштабного нападу русні, 24 лютого. З початку російсько-української війни на сході воював в зоні ООС: був і мобілізованим, і контрактником. З металом працює — скільки себе пам’ятає. У цивільному житті був і зварювальником, і майстром підземних газопроводів, а ще навчав нові покоління в Підгаєцькому аграрному ліцеї. Вдома власноруч збудував майстерню і робить у ній усе. Навіть мотоблоки та трактори.
Зараз робота досвідченого талановитого майстра вкрай необхідна там, де він є, за що його дуже цінують колеги по службі і вважають незамінним. На війну він відправився у перший день повномасштабного вторгнення рашистів. З військкомату направили щойно мобілізованого Ігоря в тернопільську артбригаду. На запитання, чи хотів потрапити в артилерію, відповідає, що ця справа не нова для нього, адже в зоні ООС воював в такому ж роді військ, щоправда підпорядковувався військово-морським силам, пише «20 хвилин».
У бригаді ім. Данила Апостола військовий лагодить гармати і гаубиці, що виходять з ладу. Навчання пройшов ще у 2015 році на Яворівському полігоні, щоправда тоді ще — на радянські зразки. На закордонні, які поступають на озброєння лише тепер, навчається у процесі роботи. Каже, що освоювати їх неабияк цікаво.
— Будова гармати приблизно однакова, принцип дії той же, — ділиться майстер, — а працювати цікаво, бо освоюєш гаубиці нового типу, та, разом з тим, робота приносить задоволення, коли розумієш, що повертаєш у стрій ту, що несе погибель ворогам.
Майстер розповідає, що попередні в дечому було легше ремонтувати, ніж» «європейські», мовляв, у радянських — все залізне, а тут складніші матеріали: алюміній, титан. За його словами, після влучань ворогом, гармати зазвичай уже не підлягають відновленню. Можна іноді із двох пошкоджених зробити одну. Якщо ж техніка не піддається ремонту в польових умовах — відправляють на ремонтний завод, там більше потужностей. Та перед тим ретельно оглядають, шукаючи альтернативні шляхи вирішення проблем.
— Ми обслуговуємо озброєння в радіусі близько 90 кілометрів. Адаптуємо наявні деталі, вдаємося до технічних хитрощів. Більшість ремонтуємо на позиціях, встановлюємо причину, ліквідуємо несправності, — веде далі начальник ремонтної артилерійської майстерні. — Декотрі привозять до нас, тому завжди хтось із хлопців залишається на місці. Наразі недостатньо налагоджена логістика, часто бракує запчастин.
Ігор Михайлович розповідає, що найбільше запам’ятався приліт ракети близько місяця тому.
— Ми тільки приїхали, ще не встигли вийти, як за 30 метрів від машини зірвалася ракета і вибила вирву до п’яти метрів в глибину і до десяти завширшки. Кусок глини впав на дах машини, проламав його, Богу дякувати, ми залишилися живі. Вже після цього, коли дивилися на воронку, з’являлися моторошні відчуття. Тоді загинула людина, було троє «трьохсотих», - каже він.
На фронті воює і старший син майстра. Він залишив у Польщі роботу, повернувся у перший же день і пішов воювати. Зараз допомагає по господарству молодший син, хоч і цей «поривається» на фронт і шість разів уже був у військкоматі, але, поки, йому відмовляють.
Ігор Михайлович — чудовий спеціаліст. Находу зміг перевчився з радянських систем на іноземні працює не покладаючи рук, професіонал своєї справи, кажуть колеги. Завдяки йому і хлопцям, які разом з ним служать, усі системи працюють справно і виконують свої головні завдання.
— Він прийшов до нас мобілізований з самого початку війни, — каже командир роти, в якій служить герой матеріалу, Олександр, на псевдо «Ключ». — Перші враження — скромний, мовчазний. Потім виявляється, що він був фахівцем по гарматах «Рапірах», спеціаліст по пушках, хороший зварювальник. З часом став фахівцем і з «трьох сімок». Якось ми з завдання їхали разом, розговорилися, в розмові — простий чоловік, а в процесі роботи стало зрозуміло, що має великий хист і робить свою справу професійно, не хизуючись. Поважаю його за те, що на свої роки не побоявся, пішов знову, а його досвід нам дуже необхідний.
