Загалом було виставлено 25 стендів з серцями 1,5 м х 1,5 м, адже, кажуть організатори, Україна поділена на 25 адміністративних одиниць, де всі як один прагнуть зараз єдиного – миру та зупинення вогню.

- По закінченню заходу ми розвеземо ці велетенські валентинки по блокпостах та військових частинах, таким чином наші хлопці відчують частинку любові тернополян далеко від дому, - розповідає голова Тернопільської обласної громадської організації «Справа честі» Микола Сивирин. – Організували ми акцію спільно з ГО «Автомайдан Тернопіль». Більшу частину завдання вже виконано – валентинки розписані теплими вітаннями. Залишається доправити їх на схід. Власне, цим вже займатимуться автомайданівці, адже вони десятки разів їздити в АТО, тож мають чималий досвід у цій справі.

До заходу також були залучені студенти з різних навчальних закладів Тернополя, котрі радо підтримали дану ініціативу.  Студенти-волонтери кажуть, що були зворушені посланнями для бійців, навіть дехто з тернополян, коли писав, то не стримував сліз.

- Підходять масово і школярі, і старші люди. Пишуть дуже сердечні слова, що аж за душу бере. Приходили сім’ями, батьки пояснювали дітям для чого ці серця і кому адресовані усі ці слова, - розповідає студентка ТНПУ Вікторія Процишин, яка навчається на психолога. - Ми не можемо поїхати на схід, щоб підтримати наших бійців, тож стараємося в цей день поділитися з ними нашою любов’ю та позитивом бодай теплим щирим словом, адже нам є за що дякувати.

Практично на усіх серцях-валентинках були присутні декілька гасел: «Слава Україні», «Повертайтеся живими», «Герої не вмирають», «Ми вас любимо» тощо. Хтось писав великі послання, хтось обходився короткими фразами, однак усі вони наскрізь пронизані вдячністю та побажанням перемоги.

Микола Сивирин також зауважив, що сьогодні одне з таких сердець відправилося в Маріуполь.

- Я не прихильник того, щоб на прапорах писали послання, адже стяг є національним символом і не має бути листом. А от сердечко схоже на валентинку, тільки ми її зробили великою і красивою. Через хлопців з Добровольчого українського корпусу ми вже передали на Маріуполь одне серце, воно, без сумніву, не залишить байдужими наших героїв, - додає пан Микола.

За два дні цей маленький куточок любові до України став і фоном для сотень фотографій. Тернополяни пишуть зігріваючі слова і дякують за мужність та відвагу тим, хто не побоявся захищати свою Вітчизну.

- У нас тут, Слава Богу, за вікнами війни нема, тому ми намагаємося хоча б теплим словом підтримати наших бійців, - каже учень ЗОШ №4 Юрій Томчук. –Я переконаний, що моральна підтримка не менш важлива зараз на сході , ніж одяг чи продукти.