"Культура кулястих амфор датується III тисячоліттям до н.е., тобто вона відноситься до періоду доби пізньої міді. ЇЇ носії просунулися із території Західної Європи (це Міжріччя Вісли і Одру) на територію України. На теренах нашої держави дана культура була поширена до Дніпровсьокого Правобережжя, - відзначив Володимир Добрянський. -  Так, старожитності культури кулястих амфор, досліджено у с. Великі Чорнокінці, там 1877 році проводив обстеження професор Краківської академії наук Адам Кіркор. Відомо, що в 1912 році аналогічне скринькове поховання було виявлено в с. Улашківці, а 1965 р. поблизу с. Нагірянка було поруйноване під час сільськогосподарських робіт поховання (досліджено В. Савичин). Також, нам відомо, що на території Білобожницької громади раніше було виявлено аналогічне поховання у с. Звиняч в 1928 році, але на превеликий жаль виявлені матеріали не збереглися, так як їх розікрали. Лише у фонд Краківського археологічного музею, із даного поховання потрапила крем’яна сокира".

За словами археолога, у стародавній гробниці виявили три скелети, вісім посудин, дві крем’яні сокири, крем’яне долото, кістяну проколку та дві кістяні пряшки від пояса, а також череп молодої свині.

Виявлені людські скелети передано на експертизу в Інститут археології НАН України у відділ антропології, що у м. Київ. Там же встановлять точний вік та стать людини, а також можна завдяки експертизи встановити, яку людина споживала їжу, чим хворіла при житті, та навіть константувати причину смерті.

"Голова свині була в якості супроводжуючого матеріалу, де в потойбіччі небіжчик міг споживати її в якості їжі. Взагалі, свиня мала ритуально-магічне значення у віруваннях Євразійського континенту. Навіть у язичництві давніх слов’ян на наших теренах у похованнях знаходять ікла вепрів (дикої свині), - наголосив науковець".

До слова, на території Тернопільщини було три різночасових археологічних культури, які ховали небіжчиків у кам’яних гробницях.

Такі поховання властиві власне культурі кулястих амфор, у добу пізньої бронзи носіям комарівської культури та у давньоруський час XII-XIII cт.

Щодо останніх, поховання яких локалізуються в Межиріччі Збруча – Серету - Стрипи.

Стосовно комарівської культури, то в 1925 році польський археолог Ю. Костржевський у с. Білий Потік, досліджував могильник цієї культури.

Ним же і була виділена окрема "білопотоцька локальна група" комарівської культури.

Днями Тернополяни писали, що  На Тернопільщині тракторист випадково відкопав древній саркофаг, якому 5 тисяч років

А також, що Кулясті амфори: археологи повідомили несподівані дані про щойнознайдене стародавнє поховання на Чортківщині.