Про місце, де закінчується цивілізація, про їзду на оленях та ночівлю у крижаному готелі Ірина Скоробогата розповіла в інтерв’ю кореспондентові інтернет-видання «Тернополяни».

А ще туристка поділилася досвідом, як спланувати недорогу, але захоплюючу мандрівку. Буде цікаво, тож дочитайте до кінця.

Короткий бліц

• Хто ви за фахом і ким працюєте? Журналістка-мандрівниця
• У скількох країнах Ви побували? У 12-ти
• Куди відправились у першу мандрівку? У відносно далеку – на півострів Крим
• Три місця, у яких має побувати кожен? У місці, яке 1) навчить чомусь корисному; 2) дасть хороші спогади; 3) допоможе ближче познайомитись із собою
• Найбільш дивна страва, яку доводилось куштувати за кордоном? Була можливість спробувати шматок смаженого оленя та акули. Але я нею не скористалася, бо не їм м’яса.
• Топ-5 речей, які завжди берете у подорож? Фотоапарат, навігатор, крем для шкіри, гроші і план подорожі!

Ірино, я вже не один рік слідкую за Вами у соцмережі Facebook. Ви дуже активна, багато подорожуєте і розповідаєте про це на своїй сторінці. Для початку я б хотіла познайомити з Вами наших читачів. Розкажіть про себе: чим займаєтесь, чим цікавитесь та як давно у Вашому житті з’явилися подорожі?

У продовження відповіді про освіту хочу додати, що я закінчила декілька вищих навчальних закладів, але улюблена спеціальність –  журналістика, яку я здобула у Львівському національному університеті ім. І.Франка. Зараз я пишу статті і пробую себе у професії дизайнера інтер’єру.

Цікавлюся активним способом життя! Останнє із моїх захоплень – це каяки. Я навіть подолала кілька десятків кілометрів на Дністрі!

Каньйон Гайнюк, Туреччина

Свій шлях мандрівника я розпочала із Тернополя років 10 тому: гуляла містом у різні пори року, фотографувала. Йшла або їхала в інший район, щоб побачити жовто-червоне листя восени, засніжені стежки взимку, качок, які «гуляють» річками та озером влітку, роздивитися давні будівлі, дізнатися назви вулиць.

Далі був кількарічний етап відвідання замків України: Збаразький, Підгорецький, Червоноградський, Кременецький, Хотинська фортеця, населені пункти Кам’янець-Подільський, Свірж, Вишнівець, Теребовля… і десяток інших.

 Потім я знайомилася з обласними центрами України та їх околицями: Чернівці, Івано-Франківськ, Ужгород, Рівне, Київ, Одеса та п-ів Крим... І лиш відносно недавно я відкрила для себе далекі заморські землі))).

І ось моя перша порада тим, хто хоче спробувати вийти за межі помешкання не лише на роботу, в кафе чи магазин. Почніть з малого! Змініть звичний щоденний маршрут і пройдіться сусідньою вулицею. Поїдьте у найближче місто, село, дізнайтеся, що там є цікавого. В Україні є багато водоспадів, гір, озер, пам’яток історії та культури, які чекають на вас! Беріть велосипед, свої ноги або авто, сідайте в автобус, потяг і спробуйте, чи взагалі вам ці так звані подорожі цікаві. Є ще туристичні фірми, які пропонують тури вартістю від кількох сотень гривень.

м. Тромсе, північ Норвегії

Багато хто вважає, що подорожі за кордон – це дорого. Що Ви думаєте про це? У скільки обходяться Ваші поїздки? Можливо, можете дати декілька порад, як можна зекономити та спланувати бюджетну подорож?

Важко сказати. Для когось витратити 500 доларів за тиждень в Іспанії  – це багато, для когось – копійки. Я подорожую у ціновому сегменті нижче середнього. Я не беру на прокат авто з водієм по приїзді і не орендую пів вілли (як, наприклад, власник золотої карти в «Орел і Решка»). Моє часопроведення більше схоже на той інший варіант, де треба вкластися у 100 доларів.

Як зекономити? Ну, наприклад:

• - беріть їжу з собою (сублімовану у пакетах і продукти, які довше не псуються) і не відвідуйте кафе;
• - ночуйте у хостелах;
• - не ходіть у музеї, галереї і будь-які місця з платним входом або ж спробуйте потрапити у безкоштовний для відвідувачів день (у деяких музеях такий день влаштовують раз у місяць, потрібно читати інформацію на сайті);
• - купуйте квитки на літак за кілька місяців наперед (авіакомпанії тоді продають їх дешевше) і беріть із собою лише ручну поклажу (невелику сумку, бо за більший багаж треба доплачувати);
• - не їдьте у туристичний сезон (наприклад, для середземноморських країн це травень-вересень), ціни на все зростають;
• - пересувайтеся громадським транспортом або пішки.

Але насправді, я вам бажаю більше заробляти і не думати, як зекономити, а як спробувати все, що вам хочеться!

Норвегія

У яких країнах ви побували та що там відвідали?

Одна із моїх найнезвичайніших поїздок – у Норвегію, 350 км за Полярне коло. Місто Тромсе, у якому я гостювала (або як його називають місцеві «ворота в Арктику»), розташоване на двох островах Тромсея і Квал. Тут закінчується цивілізація і починається найбільша незаселена територія Європи, а розкопки доводять, що перші поселення на цих землях датуються 11 тис.  років тому.

Перше, що я помітила в місті та за його межами – це активний спосіб життя норвежців. У них навіть є слово friluftsliv (від норвезького fri – вільний, luft – повітря, liv – життя) – «Життя на відкритому повітрі». Фрілуфтслів означає стиль життя, коли ти проводиш максимально багато часу на свіжому повітрі: піші прогулянки, лижі, каякінг, їзда на оленях, полювання на Північне сяйво і т.д.

Там я гуляла, каталася на упряжці з собаками, бачила дивовижні різнобарвні танцюючі вогні неба, від поклику яких древні боялися зійти з розуму… і ночувала у крижаному готелі в спальному мішку при -5°С.

Крижане ліжко у крижаному готелі, неподалік Тромсе

У Туреччині я стрибала з гори Тахтали з параглайдом, де торкалася хмар і насолоджувалася ароматом хвойного лісу з висоти сотень метрів; занурювалася на 8 метрів з аквалангом до черепах і морських їжаків; грілася біля вогнів гори Химера, які уже тисячі років вириваються з-під землі завдяки природному газу з домішками речовин, які загоряються на повітрі.

Туреччина, занурення на 8 м на 46 хв

Ще я об’їздила автомобілем майже увесь Крит (а може й увесь?). Цей грецький острів славиться своїм різноманіттям: тут і пляжі з білосніжно-рожевим піском, пальмовими гаями (Балос, Елафонісі, Прівелі, Ваї); і найстаріша будівля (Кносський палац зі своїм 4-тисячним віком); і оливкове дерево (йому понад 3 тис років і росте воно у містечку Панно Вувес) на Землі; і вина, дешевші за каву, у тавернах з видом на безкрає море; і смачна здорова їжа (оливки, морепродукти), завдяки якій критяни славляться довгим здоровим життям.

Крит, селище Матала

Які туристичні локації Вам запам’яталися найбільше? І чим вони вразили?

У Нідерландах –  це парк Кекенхоф – 32 гектари квітів у містечку Ліссе (між Амстердамом і Гаагою). Цього року тут готуються до 71-ого сезону. На жаль, минулоріч парк вперше за свою історію не приймав відвідувачів через коронавірус. А 69 років поспіль працівники, які вручну садили кожну із цибулин понад 800 сортів тюльпанів, десятків видів троянд, нарцисів, гіацинтів, фрезій, орхідей, запрошували відвідувачів з усього світу від березня по травень. Щовесни тут розпускається близько 7млн квітів! І я отримала неймовірне естетичне задоволення, споглядаючи безкраї клумби різнокольорових квіткових красот годин 5!

А на Криті я отримала новий кінестетичний досвід у контактному тераріумі. Тут дають «на ручки» змій (від 0,3 до 60 кг) та ящірок. І не холодні змії і не слизькі. Вони такі ж, як температура навколишнього середовища. Тому були так званої «кімнатної» температури.

У відомому уже вам Тромсе найпам’ятнішим місцем стала ферма, де живуть представники корінних місцевих жителів й самі вирощують оленів. Я тут каталася по снігах на санях, запряжених оленями, годувала оленів, вчилася кидати лассо на муляж оленя, а бажаючі ще й  їли юшку з їх м’яса. А ще приміряла черевики, рукавиці та шубу зі шкіри цих тварин.

Ферма саамі та їх вихованці

Розповім також про театр-музей Сальвадора Далі у м.Фігарес (Іспанія). Іспанець працював над його створенням близько 13 років і казав, що «це буде не звичайний, а театральний музей. Відвідувачі залишатимуть його з відчуттям, наче їм привидівся театральний сон». Також тут виставлена колекція ювелірних виробів, виготовлених  митцем. Він казав, що «без глядачів ювелірні вироби не можуть виконати своєї місії: милувати око, надихати, пробуджувати уяву, висловлювати переконання. І глядач стає останнім творцем, який вдихає у них життя».

Гратулюю Avrora Borealis, - 15, м.Тромсе

І перед світовим карантином, який почався у березні 2020, мені ще випала нагода відвідати Гальштат (Австрія). Це містечко стало прототипом королівства Ерендел у діснеївському анімаційному фільмі. І є у ньому моторошне, або й  не дуже, місце, бо черга до нього стояла довга… - кістниця (приміщення, у якому зберігаються кістки місцевих жителів). Тут 1200 черепів, які стоять на дерев’яних лавах, а під ними – кістки рук та ніг померлих. Кожен череп розписаний квітами і датами народження і смерті.

Гальштат, костниця і її мешканці

Що б Ви порадили людям, які вперше планують мандрівку за межі України?

Поради будуть залежати від того, який формат поїздки ви обираєте. Подорожувати з турфірмою легше. Я так їздила у Єгипет. Працівники оформили візу, забронювали квитки на літак, помешкання. По приїзді водій зустрів в аеропорту, завіз у готель, де є свій пляж, триразове харчування, концертна програма увечері, а ще екскурсії на вибір.

Але 99% моїх мандрівок я організовую сама: квитки, транспорт, помешкання, харчування, екскурсії  – про все треба подбати. Тому новачкам раджу покластися на сервіс турагенції, або ж приєднатися до більш досвідчених мандрівників.

Окрім того:

• - беріть зручне взуття, у якому ви впевнені;
• - завчасно складіть список необхідних речей: документи, одяг, ліки і т.д;
• - визначте свої пріоритети: що вам цікаво побачити, відчути, спробувати у місці, куди прямуєте. Тоді ваш фокус уваги буде спрямований на те, що потрібно саме вам;
• - будьте пильні зі  своїми речами у громадських місцях;
• - переконайтеся, що у всіх документах ваше прізвище написане вірно і до закінчення терміну дії закордонного паспорту не менше 6 міс.

Туреччина, вогні Химери

Що, на Вашу думку, найголовніше при плануванні подорожі? Як підготуватись до мандрівки?

Якщо ми говоримо про самостійну мандрівку (без турфірми), особливо за кордон, то потрібно дати собі відповіді на питання: як доїхати до місця призначення? де жити? як пересуватися уже там на місці? і чим себе зайняти (що побачити, спробувати)?

Якому транспорту ви надаєте перевагу і взагалі, чим є можливість дістатися у певну країну? Хочете жити у готелі, хостелі чи приватному помешканні? Візьмете авто, мопед на прокат, будете ходити пішки, їздити громадським транспортом чи на таксі? В яких музеях, ресторанах, парках, ринках, пляжах хочете побувати? (про більшість з подібних місць є інформація в інтернеті)

Чим більше конкретних відповідей буде, тим якісніша подорож у вас вийде, бо ви не будете витрачати час на планування уже на місці. Хоча, звичайно, у кожного свої успішні стратегії. Декому підходить гуляти вулицями без планів і графіків: розглядати будівлі, поїсти у випадковому кафе, яке трапиться дорогою, піти за групою туристів і натрапити на незвичайну атракцію…

Подібний досвід у мене був у Римі. Я просто блукала вулицями, вивчала особливості римської архітектури: пам’ятники, будинки, фонтани...Спека була градусів 35 і як приємно було пити молоде італійське вино на випаленій сонцем траві біля Колізею – найграндіознішої споруди античного світу! А ще я випадково забрела на площу Ватикану, де у той момент до людей звертався Папа Римський і потрапила на невеличку месу в одному із розкішних залів Ватикану.

Як ви обираєте країну, в яку поїхати, та де шукаєте інформацію про цікаві місця?

Обираю за покликом серця і гаманцем)). Є країни, які близькі енергетично. Дивлюся на фото і аж дух перехоплює, так хочеться на власні очі побачити водоспади Ісландії, пустелю Марокко, баобаби Мадагаскара, лам в Перу та китів на островах Тонга.

А як шукати інформацію? Дивіться відеоблоги на Youtube, підписуйтесь на сторінки мандрівників, шукайте в Гуглі, соціальних мережах (я ввожу хештеги з назвою локації українською, російською, англійською мовами), читайте форуми.

Крит, пляж Елафонісі

З якими труднощами Вам довелося зіткнутися під час закордонних поїздок?

З автотруднощами: на Криті двері не відкривалися в авто, у Тромсе примерз ручний тормоз за ніч, в Туреччині, доки я була на пляжі, хтось розбив фару авто… Тому, коли берете авто на прокат, уважно подивіться, де вказаний контактний номер прокату, а краще запишіть його собі в телефонну книгу, щоб у разі форс-мажору ви змогли звернутися за допомогою. Також, якщо ви плануєте їздити незвичними для вас дорогами (снігами, ожеледицею, пісками….), поцікавтеся особливостями такого автопересування (наприклад, на курсах екстремального водіння).

Ще важливо пам’ятати про своє здоров’я: беріть аптечку (бо у більшості країн ви не купите ліків без рецепта, окрім як льодяників від болю у горлі), засоби від комах і бережіть шкіру від сонця (крем, тінь, відповідний одяг).

Що зазвичай привозите з мандрівок? 

Приправи. Я люблю смачно поїсти, а трави, олії завжди додають гастрономічного шарму страві. З Криту я привезла оливкову олію, виготовлену на місцевій оливковій фермі; з Будапешту – Erös Pista (пасту з червоного гострого перцю); фенхель з Барселони; кінзу і кардамон з Єгипту.

І раджу пробувати місцеву кухню у відпустці. Так ви спробуєте країну на смак….)

Я знаю, що Ви також полюбляєте екстремальний відпочинок. Особисто мене вразили Ваші світлини стрибка з парашутом. Як Ви наважились на це та що відчували під час польоту? 

Так, полюбляю )) І я захоплююся небом. І люблю передчуття пригоди. Тому особливо не наважувалася, щоб стрибнути, хіба уже в останній момент, коли треба було зробити крок у небо, інструктор примусово виніс мене на собі у небо))) Я ще також літала на повітряній кулі, тетрапайку, параглайді й навіть маю досвід пілотування літака.

Що відчуваю у польоті? Крихкість людського життя. А ще, захоплююся хмарами, безкраїм горизонтом і думаю, що це вже востаннє я ризикую. А потім минає час і знову хочеться відчути аромати лісу з висоти, погойдатися на потоках повітря і побачити землю очима птаха.

Туреччина, неподалік Анталії, стрибок з гори Тахтали на параглайді

Чи маєте плани на майбутні мандрівки? Можливо, вже знаєте, якою буде наступна точка на карті?

Буду гуляти навколишніми лісами і полями, слухати птахів і фотографувати перші квіти. Хочеться торкатися кори дерев, відчувати аромати весни. А ще, хочу поїхати в експедицію в Єгипет: потусуватися деньок разом із верблюдами у пустелі, познайомитися із муміями, розгадати древній шрифт у гробниці, подружитися із джином, зустріти захід сонця на Нілі та привезти нових приправ!

Ірино, я дякую Вам за розмову. Ви – багатогранна та однозначно дуже цікава особистість. Насамкінець, дайте пораду тим, хто давно мріє побачити світ, але з якихось причин ще не наважився на свою першу мандрівку.

Дякую вам! А ті, хто не наважується, запитайте себе: що буде, якщо я не поїду нікуди? Що буде, якщо ж поїду? Чого не відбудеться, якщо я не поїду? І чого не відбудеться, якщо поїду?

Наприклад: якщо я не поїду у подорож, у мене будуть гроші на ремонт квартири; якщо я поїду, я матиму багато класних фото і спогадів; якщо я не поїду, я не познайомлюся з культурою іншої країни; я не зроблю ремонт, якщо поїду. Така вправа допоможе зрозуміти, наскільки для вас буде корисною той чи інший вибір, дія.

А ще інформація від мене для потенційних туристів така, що уже у січні цього року Ісландія розпочала видачу «паспортів вакцинації проти Covid-19» усім громадянам держави, які пройшли курс із двох щеплень і планують відвідувати інші країни. Поки що це перша країна із такими нововведеннями. Велика ймовірність, що протягом року ледь не всі країни Європи вимагатимуть для перетину своїх кордонів такий документ. В Україні вакцинація лише починатиметься. І хто знає, чи Європейський Союз, інші країни будуть визнавати українські паспорти вакцинації.

Тому мандрівки за кордон стають недоступними не лише для тих, хто не наважується, але й для тих, хто життя не уявляє без них…Але віртуальна реальність стає все ближчою. Тому скоро ви одягнете шолом і опинитеся в будь-якому місці! Уявіть, як класно: побули 10 хв у Будапешті…не сподобалося, раз, і ви у Відні… А ще у таких «мандрах» не страшно заразитися вірусом, немає незапланованих ситуацій, не треба пропускати випуск улюбленого тв-шоу. Можливо, деякі країни все ж не вимагатимуть щеплень. Наприклад, Танзанія, яка запрошує туристів з усього світу без щеплень, негативних тестів на ковід, періоду обсервації.

І ще, якщо ви довго на щось ніби-то не можете наважитися, може, насправді вам це не потрібно? Ви ж не вагаєтеся, чи йти в туалет чи ні…, а робите все, щоб знайти вбиральню і полегшити тягар на душі). Запитайте себе: «Чи справді я хочу відірватися від телефона, вийти зі своєї затишної кухні, встати із зручного дивана? Чи готова/ий я повністю змінити звичний графік, витратити суми, за які можна оновити гардероб на весну, освіжити ремонт у кімнаті, або ж купити побутову техніку в квартиру? Чи справді мені цікаво побачити на власні очі це море, гори, міста, які я бачу в соцмережах на світлинах своїх друзів та ворогів? І чи поїхали б ви кудись, якби про це не можна було нікому розповісти, похвалитися і показати, які ви класні?»

Якщо ще залишилися ті, хто готовий змінити своє звичне життя хоч на тиждень, тоді:

• 1. Щоб відчувати більше фінансової свободи у подорожі, збільшуйте свій дохід. А для цього вчіться, освоюйте нові професії, перетворюйте хобі у прибуток...
• 2. Вчіть мову. Англійська у 80% безпрограшний варіант. Знання кількох сотень слів і вміння скласти їх у речення допоможуть вам порозумітися на простому рівні з працівниками сфери обслуговування (офіціанти, адміністратори, гіди і т.д.)
• 3. Тренуйте тіло. Знайдіть ту фізичну активність, яку можете собі дозволити. Більше ходіть пішки, уникайте ліфтів. Проходьте медогляди та дбайте про себе. Відносно здоровій людині легше переносити перельоти, переїзди, переходи.
• 4. А зараз закрийте очі і скажіть голосно «подорож!». Де ви себе побачили, що відчули?

Ви з картою у руках блукаєте вуличками міста і розглядаєте архітектуру? Ви з наплічником йдете на вершину гори хтозна-який день поспіль? Ви із золотистою засмагою і піна коладою у руках споглядаєте білосніжний пісок і голубе прозоре море? Для вас важливо спробувати місцеві страви, піти у музеї чи дослідити природу? Чи, може, усе це разом? Якщо ви знаєте свої смаки, більше шансів, що ви купите собі путівку у цікавий для вас напрям і ваша подорож вам сподобається.

Інтерв’ю підготувала журналістка сайту «Тернополяни» Юлія Швець. Фото надані Іриною Скоробогатою. При передруці матеріалу гіперпосилання у першому абзаці на сайт «Тернополяни» є обов’язковим.