У цей день люди намагаються та не їсти до сходу першої зірки. Потім починається святкова вечеря - її традиції у кожному регіоні різні, але об'єдну їх головне -12 пісних страв.
Неодмінним різдвяним атрибутом цього вечора є також дідух – сніп із колосків жита або пшениці, зібраних у кінці жнив. Втім, з давніх-давен вважалося, що на Святвечір головною є кутя, починаючи від її приготування і закінчуючи повір'ями, пов'язаними з нею.
Інші 11 страв мають бути також пісні: без м'яса, молока, яєць та жиру. Тільки на олії. Так, на Тернопіллі господині крутять голубці з пшоном, готують заливну рибу, вінегрет, салат із квашеної чи свіжої капусти, тушкують капусту з грибами, варять картоплю або кашу, квасолю, ліплять вареники з капустою, грибами, картоплею, вишнею, маком та грушками, готують грибну і рибну юшку, смажать гриби з цибулею, ставлять на стіл кисіль та узвар.
На відміну від інших регіонів країни, на західноукраїнських землях Святвечір має, без перебільшень, ритуальне значення. Так на Буковині та Івано-Франківщині, наприклад, у Святвечір під стіл кладуть сіно, "щоб худоба та вівці водилися". Стіл посипають зерном, потім застилають білою скатертиною, а на кожний кут кладуть часник. Кажуть, він оберігає від злої сили та хвороб. Перед вечерею запалюють свічку за померлих і читають "Отче наш".
У родині Оксани Кравчук з села Коропець Монастириського району кутю готують із пшениці. Крупу добре промивають, заливають холодною водою і залишають на півгодини, щоб набухнула.
- Потім відціджуємо, заливаємо окропом і годину варимо на невеликому вогні. У готову кашу додається розтертий у макітрі або у дерев'яній ступці мак, розмочені родзинки і курагу, мелені м'ясорубкою горіхи, - ділиться секретами приготування страви пані Оксана. - Далі усе за традицією заливають виноградним соком, додається по ложці меду та церковного"Кагору".
Втім, деякі родини варять куті багато, готують у відрах і їдять навіть після Різдвяних свят.
– Моя бабуся зберегла рецепт приготування куті ще від своєї прабабці, тобто поколіннями кутя в нашій родині має незміннй смак, вже зараз за тим самим рецептом кутю готує і моя мама, – розповідає Роман Романюк із Баворова Тернопільського району, – роблять її небагато, макітру на сім’ю. Мій дядько з Білоскірки, він там у зятях, то традиції проготування куті там інші. Її роблять рідкою, щось схоже на зупу. Варять її багато, цілими відрами - родина велика.
Однак, зізнаються тернопільські господині, секретним інгридієнтом приготування дійсно смачної куті є любов, спокій на душі та молитва того, хто готує її. І лише тоді головна страва передріздвяного столу буде справді особливою.
Смачної вам куті, тернополяни! З Різдвом Христовим!
