"ЗАМКОВА КРИНИЦЯ У ЗБАРАЖІ. Невід'ємним елементом функціонування та життєзабезпечення будь якого замкнутого оборонного укріплення, яке теоретично могло бути піддане тривалій облозі неприятелем (та й не тільки з цієї причини) була криниця. Криниці могли досягати водоносного горизонту, або тільки суглинково-вапнякового шару і служити резервуарами для збору атмосферних опадів, - відзначив Руслан Підставка. - Укріплення ХІV-ХVІ ст., які, як правило носили мисовий характер, розташовувались, в більшості випадків, на вершинах стіжкоподібних (Кременець) гір чи вершинах меандрованих пагорбів з, переважно, однією напільною (рівнинною) стороною (Язловець, Скала, Теребовля і т.п.). Рідше фортеці розташовувались в низинній місцевості і „захищалися“ з однієї сторони річкою, а з інших двох — рукотворним ставом, утвореним однією дамбою, чи двома".
За словами дослідника „Новий“ замок у Збаражі будувався на вершині надзаплавної тераси річки і вимагав ще й наявності земляних та водних перешкод з напільної сторони та додаткового захисту, так званим, окольним замком (або другою лінією укріплень). Рівень замкового дитинця, в північному кутку якого знаходиться криниця, розташований на висоті 351 метр над рівнем Балтійського моря.
"Перепад відносної висоти від урізу водного дзеркала річки (317 м. н.р.м.) до поверхні дитинця складає — 34 м. До підшкірної води, що знаходяться неподалік річки - 1,5-1,7 метра, а водозабір — біля 6-7 м. Тому, при умові, якщо водоносний горизонт на проміжку від русла річки до вершини Замкової гори іде умовно горизонтально, орієнтовна глибина криниці може складати 38-41 метр, - зауважив Руслан Підставка. - Ці емпіричні припущення підтверджують дослідження НВП „ГеоПром“ (м. Київ, 2003 р.), згідно яких в результаті вертикального зондування поверхні землі на території замку було виявлено наступні горизонти:
- на глибину до трьох метрів простягається грунтово-гумусовий шар;
- до глибини ≈ 24 м. залягають глина і лесовидні суглинки;
- товща літотамнієвих вапняків баденського та нижньосарматського віку не перевищує 10 метрів, а нижче — водоносний горизонт.
Виходячи з наведеного, можна констатувати, що від 35-36 м. нижче рівня поверхні землі починається шар питної води, потужність якого згідно цих досліджень не встановлена, тобто глибина криниці до водного дзеркала — близько 35-38 метрів".
